Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Пилипенко був найупертішим і найнаполегливішим супротивником Хвильового і три роки сповнював ці видання своїми виступами проти останнього ( <g/> 1925—1927 <g/> ) <g/> .
doc#40 Вироблене навіть спеціальне правило <g/> , що при наявності поруч кількох палаталізованих приголосних пом'якшення позначається тільки після останнього ( <g/> напр <g/> .
doc#40 Вада порядку слів у цьому реченні <g/> , з сучасного погляду <g/> , та <g/> , що тут надто різко порушено граматичні контакти слів <g/> : член речення в крові <g/> , що керує членом речення од рани <g/> , не тільки поставлений після останнього <g/> , а ще й відокремлений членом речення шкандибає <g/> ; з другого боку <g/> , він відриває від цього останнього залежні від нього члени речення із строю і в намет <g/> . </p>
doc#53 Втручаючися в тканину цього останнього <g/> , вони підносили стиль і так закладали підвалини високого стилю нового типу <g/> , нецерковнослов'янізованого <g/> .
doc#53 , він <g/> , за спогадом останнього <g/> , сказав <g/> : « <g/> Візьміть цей начерк <g/> , можливо <g/> , він коли-небудь згодиться » <g/> . </p>
doc#81 Тріюмвірат міської управи — Семененко <g/> , Сліпченко <g/> , Куліков — правдоподібно <g/> , постав унаслідок складних комбінацій і складної гри сил <g/> , можливо <g/> , в зв'язку з переворотом проти Крамаренка і розстрілом останнього <g/> , та все це тоді пройшло повз мене <g/> , я сприймав наявне як даність і не намагався бачити сутності поза поверхнями <g/> .
doc#72 Те саме можна сказати й про перших секретарів ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> : після Ю. П'ятакова були це Ф. Сергеев ( <g/> партійна кличка Артем <g/> ) <g/> , Е. Квірінґ <g/> , С. Косіор <g/> , В. Молотов і Д. Мануїльський <g/> , всі <g/> , крім останнього <g/> , — неукраїнці <g/> . </p>
doc#27 Додаймо <g/> , нарешті <g/> , конфлікти й ворогування з учорашніми друзями <g/> , Василем Білозерським у роки <g/> , вирішальні для видання « <g/> Основи <g/> » <g/> , з Костомаровим — конфлікт 1874 <g/> , остаточний розрив 1880 року <g/> , відхід від слов'янофілів ( <g/> 1858 — 1859 <g/> ) <g/> , назрівання конфлікту з Шевченком <g/> , вибухові якого перешкодила <g/> , здається <g/> , тільки смерть останнього <g/> , — щоб назвати тільки частину <g/> . </p>
doc#37 Кожний незапрошений до МУРу міг порівнювати себе з якимсь запрошеним <g/> , казати собі <g/> , що він не гірший від цього останнього <g/> .
doc#9 М. Грушевського <g/> , чи то з власної ІНІЦІЯТИВИ останнього <g/> .
doc#63 Він зв'язаний з цим розвитком посутньо — бо процес кристалізації органічно- національного стилю в літературі невід'ємно зв'язаний з процесом кристалізації нації і національної психіки — і залежить від цього останнього <g/> .
doc#29 <p> У чому я бачу квінтесенцію методи Курбаса до зустрічі з Кулішем і на віддалі від цього останнього <g/> ?
doc#16 <p> Невипадково гасло консолідації стало модним <g/> , і його повторює кожний <g/> , до останнього « <g/> паскаря <g/> » й таборового сліпорожденного картяра <g/> .
doc#40 статтю останнього « <g/> Походження і розвиток т. зв <g/> .
doc#53 Коли мемуарист <g/> , заперечуючи такий настрій <g/> , послався на виникнення в українському середовищі патріотів-геніїв — Шевченка й самого Потебні — реакцією останнього було роздратування <g/> .
doc#10 Натомість знайомство Ганцова в Парижі з відомим французьким україністом А.Мартелем привело до приїзду цього останнього в 1927 р. разом з проф <g/> .
doc#40 те <g/> , що говорилося про невживання останнього в непрямих питаннях — § 29 <g/> , це бо прямо суперечить інтонаційній ролі цього розділового знаку <g/> ) <g/> .
doc#81 Електрика теж припинилася останнього вечора перед відступом <g/> .
doc#15 <p> Прослідки цієї конструкції можна вбачати в деяких прикладах <g/> , що їх подає Є. Тимченко <g/> ; хоч в них вже відсутнє власне посесивне слово <g/> , але воно ще можливе <g/> ; проте воно вже не править за присудок - функції останнього виконує особова форма дієслова <g/> .
doc#2 Стилізації літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього вірша « <g/> Волинських майолік <g/> » пісня <g/> , і це перший раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> .