Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Правда <g/> , мова ніби трохи відмінна <g/> , але се природна зміна <g/> , як і те <g/> , що з ним сталося <g/> : він той самий <g/> , що уродився під селянською стріхою <g/> , і наче не той тепер <g/> : не в селянській сорочці <g/> , не в свиті <g/> , а в " <g/> німецькому <g/> " убранню <g/> .
doc#0 Тоді <g/> , за часів Н. <g/> , він був суцільно німецький ( <g/> Gauleitung <g/> ) <g/> , і <g/> , виглядає <g/> , ввесь <g/> , аж до прибиральниць <g/> , партійний <g/> , націонал-соціялістичний <g/> .
doc#40 , німецькій ( <g/> пор <g/> .
doc#72 Згідно зі зміною своїх поглядів Грінченко включає до свого словника цілу низку слів з галицьких джерел <g/> , хоч і далі послідовно відкидає слова <g/> , на його думку <g/> , невиправдано запозичені з інших мов — польської <g/> , російської чи німецької ( <g/> там таки <g/> , 49 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 На Україні була небезпека <g/> , що двомовність переросте в неукраїнську одномовність <g/> , оскільки зв'язок з усіма іншими мовами <g/> , особливо західноевропейськми <g/> , відбувався за посередництвом другої мови <g/> : російської в Російській імперії та Радянському Союзі <g/> , румунської в Румунії <g/> , угорської або чеської на Закарпатті і <g/> , дещо меншою мірою <g/> , польської в Польщі ( <g/> до 1918 р. галицька інтеліґенція <g/> , як правило <g/> , опановувала бодай одну з головних західних мов — німецьку <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , з південно-західніх діялектизмів такі <g/> , як ґазда з угорської <g/> , бараболя — з німецької <g/> ) <g/> .
doc#72 Через нестачу або недосконалість свого <g/> , прогалини в українській мові й культурі заповнювалися термінами з розвиненіших мові і культур <g/> : в суті речі вся інтеліґенція була або двомовна ( <g/> мови українська <g/> , польська <g/> ) <g/> , або тримовна ( <g/> українська <g/> , польська <g/> , німецька <g/> ) <g/> .
doc#40 , хлопець <g/> , вензель <g/> , бавовна <g/> , ґатунок — останні два через польську з німецької <g/> ) <g/> ; з французької — наголосом на останньому складі ( <g/> портфель <g/> , батальйон <g/> , партер <g/> , бюлетень <g/> ) <g/> , за винятком <g/> , звичайно <g/> , тих слів <g/> , до яких дороблено українське закінчення ( <g/> як от канонада <g/> , фльота <g/> , буржуазія <g/> .
doc#40 Таке вживання ( <g/> за зразком німецького <g/> ) літературній мові не властиве <g/> .
doc#55 У нас у нову добу — не з грецької чи латинської <g/> , а з російської чи польської ( <g/> німецької <g/> ) їдиш <g/> .
doc#72 <p> 58 На початку 1927 р. на Україні існував 21 національний район <g/> : 9 російських <g/> , 7 німецьких <g/> , 3 болгарських <g/> , 1 польський <g/> , 1 єврейський <g/> , пляновано створити ще 6 грецьких <g/> , 3 німецькі <g/> , 2 єврейські та кілька російських <g/> .
doc#72 <p> 58 На початку 1927 р. на Україні існував 21 національний район <g/> : 9 російських <g/> , 7 німецьких <g/> , 3 болгарських <g/> , 1 польський <g/> , 1 єврейський <g/> , пляновано створити ще 6 грецьких <g/> , 3 німецькі <g/> , 2 єврейські та кілька російських <g/> .
doc#0 Щодо Довгаля <g/> , він почував себе в російському оточенні не набагато певніше <g/> , ніж у німецькому <g/> , а в німецькому — зжалься <g/> , Боже <g/> . </p>
doc#81 Як і в випадку партизанів <g/> , пасток <g/> , засідок <g/> , саботажів <g/> , нищення орієнтації <g/> , так і тут усе було розраховане на безвартісність людського життя <g/> , не тільки німецького <g/> , а й свого власного <g/> .
doc#81 Хоч західні корені « <g/> Березоля <g/> » були більше німецькі <g/> , а Камерного — більше французькі <g/> .
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#9 Певна річ <g/> , у галичан у їх літературній <g/> , а надто спеціяльно в газетній мові дуже багато кепських форм <g/> , зовсім не наших <g/> , позичених або з польського <g/> , або з німецького <g/> , а то й з московського <g/> »2 <g/> , — і робить з цього такий висновок <g/> : « <g/> Дак ото і нам <g/> , і галичанам треба тую чужомовну полову від свого доброго зерна одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було щиро-народне або складене в щиро-народному дусі <g/> .
doc#69 не приходили з французької мови і рідко з німецької <g/> , а як правило з російської і польської <g/> ; було найменше утопійно спробувати переінакшити те <g/> , що творилося протягом двох сторіч <g/> .
doc#70 Але чужі слова в українській мові XIX—XX століть ( <g/> чи це нам подобається <g/> , чи ні <g/> ) <g/> , не приходили з французької мови і рідко з німецької <g/> , а як правило <g/> , з російської і польської <g/> , і було найменше утопійно намагатися переінакшити те <g/> , що творилося протягом двох сторіч <g/> .
doc#0 Але він дістав вищу освіту в Росії <g/> , працював якийсь час у російському театрі <g/> , більшою чи меншою мірою ( <g/> часом уявно <g/> ) він був дома в стихіях німецькій <g/> , англійській і далі по европах ( <g/> Америку він не приймав <g/> ) <g/> .