Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Містюки з них глузували <g/> , але чи не було це виявом нерозуміння нового <g/> , аванµардного мистецтва <g/> ?
doc#70 <p> Проста істина <g/> , просте правило і — не нове <g/> , але довгий до них шлях <g/> : усе <g/> , що було <g/> , — було і має своє місце в історії <g/> .
doc#9 Коли другий аргумент у дискусії не новий <g/> , бо на це вже вказував досить докладно І. Кокорудз <g/> , то перший аргумент <g/> , дарма що дехто посилається на нього і в наші дні <g/> , ледве чи має доказову силу <g/> .
doc#62 Для Америки й Канади українська наука переставала вже бути синім птахом <g/> , що <g/> , хто знає <g/> , ніколи <g/> , може <g/> , й не існував <g/> ; у місцевих університетах постали вже українознавчі центри <g/> , які готували свої нові <g/> , власні кадри <g/> .
doc#80 Образ цієї доби потрібний <g/> , щоб протиставити тій недавно минулій добі нову <g/> , добу НЕПу <g/> , в якій відбувається дія повісти <g/> .
doc#83 Нове <g/> , доти нечуване вливалося в консервативну Москву через Малоросєйскоє подворье на Маросєйці <g/> . </p>
doc#82 Знайомство українського читача України з Юрієм Шерехом — це частинка його знайомства з тим малим ми2. Тому <g/> , якщо потрібний українському українотеренному читачеві впровід до писань Юрія Шереха <g/> , усвідомлення факту відмінности двох малих ми і усвідомлення того <g/> , в чому ця відмінність насамперед лежить <g/> , має більше значення <g/> , ніж біографія критика <g/> ; справді важить пізнання того <g/> , чим автор зобов'язаний своєму новому <g/> , західньому <g/> , « <g/> космополітичному <g/> » ( <g/> але зовсім не безрідному <g/> !
doc#92 Поки виконується проект <g/> , уже в ній одні елементи відмирають <g/> , а інші <g/> , нові <g/> , народжуються <g/> .
doc#25 <p> Проблема першої з цих статтів полягає <g/> , стисло беручи <g/> , ось у чому <g/> : сучасні українські форми прикметників типу нова <g/> , нове <g/> , нову <g/> , нові постали з старіших ( <g/> т. зв <g/> .
doc#63 Передумови є <g/> , можна йти вперед до нового <g/> , органічного національного стилю — не стилізації — на широкій основі нашої нації <g/> , української нації <g/> , — яка єевропейська нація <g/> , але яка є європейська тільки тим <g/> , що вона українська <g/> , в усій конкретності цього поняття <g/> . </p>
doc#65 <p> Хоч які важливі такі прямі заступлення українських традиційних елементів мови на нові <g/> , російські ( <g/> а один з наслідків їх — розрив з літературою перед її совєтизацією <g/> ) <g/> , безмірно серйозніші в своїх наслідках ті зсуви в глибинній структурі мови <g/> , що виникають з них <g/> .
doc#53 Тепер на цій основі <g/> , забувши Псалтир і пророків <g/> , треба було будувати новий <g/> , сказати б — « <g/> народний <g/> » літературний стиль <g/> .
doc#92 І на семисторінковий лист я відповів своїм новим <g/> , такої ж довжини <g/> .
doc#25 Поскільки в українській мові і часто розвинувалося з о <g/> , Кримський вирішив <g/> , що в нашому закінченні прикметників і теж походить із о <g/> , отже з первісного -оҌ <g/> , виявленого ним <g/> , постали форми називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки вже <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові <g/> , тепер панівний <g/> .
doc#31 — 1925. — 21 травня <g/> ) <g/> , де мало сказав нового <g/> , хібащо пройшовся на адресу Хвильового як « <g/> старого літератора <g/> , вихованого на шпенґлерівських поняттях <g/> » ( <g/> Хвильовому було тоді 31 рік <g/> ) і далі <g/> : « <g/> Однією ногою вони [ <g/> старі літератори <g/> ] стоять на ґрунті сьогоднішнього дня <g/> , а другу занесли кудись в мариво минулих віків <g/> …
doc#50 І цим пояснюються ті явні збіги в системі образів із сучасними літературними напрямами Заходу <g/> , які тим важливіші <g/> , що виникли в Осьмачки не наподобленням <g/> , не копіюванням <g/> , а самостійно й творчо <g/> , ідучи провідним шляхом усякої самостійної літератури <g/> : в наслідок схрещення дотеперішньої поетичної традиції з тим новим <g/> , що несе час <g/> , в наслідок саморозвитку і самозаперечення попереднього етапу національної поетичної традиції <g/> . </p>
doc#81 Я стою <g/> , падає мокрий сніг <g/> , перші сніжинки розтають <g/> , на них падають нові й нові <g/> , і ось уже земля робиться біла <g/> .
doc#9 Дальші два виступи в порушених у дискусії питаннях не принесли нічого нового <g/> , і їх можна вважати за відгомін дискусії <g/> , а не за її істотну частину <g/> .
doc#2 <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> .
doc#15 Зв'язати називні речення з писаною і <g/> , насамперед <g/> , з поетичною мовою означає вважати їх появу за розмірно недавню <g/> , розглядати їх як конструкцію розмірно нову <g/> .