Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Може <g/> , це й було <g/> , до речі <g/> , однією з причин того <g/> , що Айсікс узяв Курилика під своє крильце <g/> , так що наш мистець опинився в товаристві самих абстракціоністів <g/> . </p>
doc#9 Почасти і головне внаслідок загального відкритішого характеру вимови східноукраїнських говірок ( <g/> який генетично <g/> , мабуть <g/> , пояснюється участю північноукраїнських говірок у самому процесі формування східноукраїнських говірок <g/> ) <g/> , а почасти внаслідок двомовности східноукраїнської інтелігенції ( <g/> українська і російська мови <g/> ) в мові останньої в наш час з'являється подекуди навіть такий крайній вияв нахилу до відкритого характеру артикуляційної бази <g/> , як акання <g/> .
doc#16 Справді <g/> , на перший погляд вісниківство саме й плекало наш традиціоналізм <g/> .
doc#27 « <g/> Язик наш виведе наяв багато дечого такого <g/> , що по-московськи зроду не розкажеш <g/> , і сама московська словесність зацвіте новим цвітом <g/> » ( <g/> до Ґалаґана <g/> , 1857 <g/> ) <g/> .
doc#28 <p> </doc> </p><p> I. ТЕЗА </p><p> Останній час приносить нам одну за однією спроби по-новому <g/> , глибше глянути на наш літературний процес двадцятих років <g/> .
doc#28 чорний сум <g/> , безмовний жаль наліг </p><p> На берег наш <g/> , на скитські перелоги <g/> …
doc#31 Далі виринає « <g/> рантьє нової формації — непман <g/> » <g/> , але це все той самий наш старий знайомий <g/> .
doc#40 Це впадає в очі <g/> , коли ми зіставимо наш огляд відмінкових закінчень з попереднім оглядом синтаксичних функцій відмінків <g/> .
doc#40 <p> Цілковито так <g/> , як прикметник <g/> , відміняються займенники який <g/> , такий <g/> , сякий <g/> , котрий <g/> , кожний <g/> , сам ( <g/> ий <g/> ) <g/> , всякий <g/> , жадний <g/> , інший <g/> , інакший <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , їхній <g/> .
doc#40 : « <g/> I ріка у нас тепер як ріка <g/> , а не наш <g/> , простіть <g/> , перестрибок <g/> » ( <g/> Мурат <g/> .
doc#45 Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p>
doc#50 А наш поет сам уже давно не учень <g/> .
doc#53 Далі подаються три молитви — Отче наш <g/> , Символ віри і молитва Єфрема Сирина <g/> , усі три вже цілковито церковнослов'янські <g/> , як уживалося в церковній практиці тогочасної російської православної церкви <g/> .
doc#57 Наш обряд <g/> , візантійський <g/> , каже він <g/> , кладе притиск саме на невидиме <g/> , не на знання й бачення <g/> , а на віру <g/> .
doc#58 Тепер він — наш більше <g/> , ніж її <g/> , і якщо спершу вона вкладала себе в нього <g/> , тепер ми не тільки витягаємо щось з нього <g/> , а й вкладаємо в нього себе <g/> .
doc#63 <p> І кінцеве зауваження <g/> : Я намагався показати <g/> , куди йде сучасний наш літературний рух <g/> .
doc#66 І ми бачили <g/> , як у « <g/> Йоганні <g/> , жінці Хусовій <g/> » наш театр <g/> , досить сумлінно виконуючи ремарки Лесі Українки <g/> , не зважаючи на цю сумлінність або саме через неї <g/> , зав'яз у зовнішньому <g/> , побутовому <g/> , маловажливому <g/> , і разом з тим у це маловажливе й другорядне занурилася і <g/> …
doc#69 Будівничим цього нового типу наукового журналу був наш власний Побєдоносцев малого калібру й маштабу <g/> .
doc#70 Будівничим цього нового типу наукового видання був наш Победоносцев малого калібру й малого масштабу <g/> .
doc#72 Вони охоплювали різні сфери інтересів <g/> : від ученого “ <g/> Наукового збірника <g/> ” ( <g/> 1922- 1938 <g/> ) до популярного щорічного “ <g/> Календаря <g/> ” ( <g/> 1923-1938 <g/> ) і місячників для дітей та молоді <g/> : “ <g/> Пчолка <g/> ” ( <g/> 1923-1934 <g/> ) і “ <g/> Наш родный край <g/> ” ( <g/> 1923-1939 <g/> ) <g/> .