Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#102 дні <g/> , 1943 <g/> ) <g/> , « <g/> Незаступна втрата <g/> : Василь Сімович — мовознавець <g/> » ( <g/> Наші дні <g/> , 1944 <g/> ) <g/> , « <g/> Неповажна спроба <g/> . Українсько-англійський словник <g/> » ( <g/> [ <g/> рец
doc#28 ) наші критики досі не хотіли помічати <g/> .
doc#20 Натомість як суцільні катастрофи я сприйняв праці про Василя Каразіна <g/> , засновника Харківського університету ( <g/> 1975 <g/> ) <g/> , про « <g/> Сковороду <g/> » Павла Тичини <g/> , про Олександра Білецького <g/> , нашого спільного з Юрком університетського вчителя <g/> .
doc#81 <p> Склалося так <g/> , що вже геть пізніше <g/> , по війні <g/> , наші долі — але не ми особисто — знов зустрілися <g/> , і то так <g/> , що він <g/> , напевне <g/> , думав про мою чорну невдячність <g/> .
doc#16 І ось коли <g/> , здається <g/> , наша політична ідея почала приймати окреслену й ясну форму <g/> , проти неї розпочався систематичний похід в деяких кругах еміграції в Німеччині <g/> : проти її ( <g/> ?
doc#87 і тому — духовою столицею <g/> , — з цього погляду нема перед нашою наукою <g/> , нашим мистецтвом завдання важливішого <g/> , відповідальнішого й нагальнішого <g/> , як пізнання й усвідомлення ментальности і всього
doc#72 Отже <g/> , наша політика є в тому <g/> , щоб не словом <g/> , а ділом <g/> , щиро й чесно показати українському селу <g/> , що радянська влада йому не заважає говорити й вчити своїх дітей якою завгодно мовою ( <g/> Цитую з <g/> : Попов 236 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 <p> 57 “ <g/> Аж тільки тепер <g/> , коли українській мові виставляють свої вимоги держава <g/> , урядовий апарат <g/> , канцелярське листування <g/> , професійні й технічні групи <g/> , наука і школа <g/> , наша </p><p> мова разом із пишним квантитавним ростом може зазнати тяжкого знекровлення <g/> , відірвання на порожні <g/> , зрештою <g/> , високості рутини й ілюзорної технічної вдосконалости <g/> ” ( <g/> Ніковський 11 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Цілковито так <g/> , як прикметник <g/> , відміняються займенники який <g/> , такий <g/> , сякий <g/> , котрий <g/> , кожний <g/> , сам ( <g/> ий <g/> ) <g/> , всякий <g/> , жадний <g/> , інший <g/> , інакший <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , їхній <g/> .
doc#84 Нашим мистцям <g/> , що не хочуть бачити свого часу <g/> , незалежно від їхніх бажань <g/> , лишається роля упосліджених Акакіїв Акакійовичів <g/> .
doc#57 Наш обряд <g/> , візантійський <g/> , каже він <g/> , кладе притиск саме на невидиме <g/> , не на знання й бачення <g/> , а на віру <g/> .
doc#81 Наша третя зустріч не відбулася в Нью-Йорку <g/> , про це я вже писав <g/> .
doc#81 Наш курс <g/> , літераторів <g/> , як тоді казали <g/> , себто студентів літературознавства й мовознавства <g/> , був малий <g/> , яких 30 осіб <g/> .
doc#27 Наші сусіди черкеси теж активізувалися і змусіли нас до бойових дій ' <g/> . </p>
doc#7 Наша мова обтяжена зв'язками з фактами <g/> , з дійсністю щоденного існування <g/> .
doc#89 Наш Архипенко підсумовував стан речей ( <g/> не він перший це вигадав <g/> ) <g/> : « <g/> Мистецтво створене для всіх <g/> , але не всі створені для мистецтва <g/> » <g/> .
doc#84 Наших переляканих СУЧАСНИКІВ він розглядатиме в передмурівську добу <g/> .
doc#16 Наше завдання тут <g/> , повторюємо <g/> , далеко скромніше <g/> : показати тільки об'єктивну сторону справи <g/> . </p>
doc#12 : Наші Дні <g/> , Літературний Журнал <g/> , Гайдамаки <g/> . </p>
doc#27 У старому віці такі настрої посилюються <g/> : « <g/> Ми народ незгідний <g/> ; ми на- слідники тих розбишак <g/> , з котрих наробили собі героїв чести і общого добра <g/> ; ми варвари <g/> ; наші задуми і почуття вельми мізерні <g/> » ( <g/> до Барвінського <g/> , 1881 <g/> ) <g/> ; « <g/> Люд у тутешній Україні послі польщизни <g/> , козаччини і Московщини гайдамацтвує так <g/> , що не дав мені ні захиститись канавою й трояновським валом <g/> , ні обсадитись деревом <g/> .