Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Цілковито так <g/> , як прикметник <g/> , відміняються займенники який <g/> , такий <g/> , сякий <g/> , котрий <g/> , кожний <g/> , сам ( <g/> ий <g/> ) <g/> , всякий <g/> , жадний <g/> , інший <g/> , інакший <g/> , наш <g/> , ваш <g/> , їхній <g/> .
doc#45 Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p>
doc#28 чорний сум <g/> , безмовний жаль наліг </p><p> На берег наш <g/> , на скитські перелоги <g/>
doc#40 : « <g/> I ріка у нас тепер як ріка <g/> , а не наш <g/> , простіть <g/> , перестрибок <g/> » ( <g/> Мурат <g/> .
doc#53 Далі подаються три молитви — Отче наш <g/> , Символ віри і молитва Єфрема Сирина <g/> , усі три вже цілковито церковнослов'янські <g/> , як уживалося в церковній практиці тогочасної російської православної церкви <g/> .
doc#89 Наш Архипенко підсумовував стан речей ( <g/> не він перший це вигадав <g/> ) <g/> : « <g/> Мистецтво створене для всіх <g/> , але не всі створені для мистецтва <g/> » <g/> .
doc#58 Тепер він — наш більше <g/> , ніж її <g/> , і якщо спершу вона вкладала себе в нього <g/> , тепер ми не тільки витягаємо щось з нього <g/> , а й вкладаємо в нього себе <g/> .
doc#27 « <g/> Язик наш виведе наяв багато дечого такого <g/> , що по-московськи зроду не розкажеш <g/> , і сама московська словесність зацвіте новим цвітом <g/> » ( <g/> до Ґалаґана <g/> , 1857 <g/> ) <g/> .
doc#69 Будівничим цього нового типу наукового журналу був наш власний Побєдоносцев малого калібру й маштабу <g/> .
doc#84 При першій фразі переговорів зі словаками наш доктор переходив на польську мову <g/> .
doc#84 Тому наш европеїзм завжди відстає від Европи найменше на яких ЗО років і наздогнати її не зможе <g/> , як прудконогий Ахілл в уяві Зенона Елеата не може наздогнати черепахи <g/> .
doc#81 Наш курс <g/> , літераторів <g/> , як тоді казали <g/> , себто студентів літературознавства й мовознавства <g/> , був малий <g/> , яких 30 осіб <g/> .
doc#81 Але все це скоїлося пізніше <g/> , — як мій учитель Наконечний був повен запалу й довір'я. </p><p> З другого року навчання повернувся з закордону Німчинов і перебрав наш курс <g/> .
doc#28 <p> </doc> </p><p> I. ТЕЗА </p><p> Останній час приносить нам одну за однією спроби по-новому <g/> , глибше глянути на наш літературний процес двадцятих років <g/> .
doc#63 <p> І кінцеве зауваження <g/> : Я намагався показати <g/> , куди йде сучасний наш літературний рух <g/> .
doc#6 Може <g/> , це й було <g/> , до речі <g/> , однією з причин того <g/> , що Айсікс узяв Курилика під своє крильце <g/> , так що наш мистець опинився в товаристві самих абстракціоністів <g/> . </p>
doc#84 Що наш Народній Малахій — тільки Дон Кіхот і зовсім ще не Санчо Панса — це ознака того <g/> , що ми все-таки ще в Пацикові <g/> , а не в Парижі <g/> . </p>
doc#81 Якщо дія відбувалася на відкритому просторі <g/> , все було в порядку <g/> , зір наш не був нічим перешкоджений <g/> .
doc#81 Натомість декан сказав <g/> , що дисертант має виклик до війська на завтра <g/> , що ми можемо тільки привітати захисника батьківщини і що наш обов'язок відпустити його до війська кандидатом філологічних наук <g/> , що ми і зробили <g/> , вислухавши також полум'яну промову завтрішнього героя про те <g/> , який він щасливий <g/> , що має честь боронити соціялістичну батьківщину <g/> .
doc#57 Наш обряд <g/> , візантійський <g/> , каже він <g/> , кладе притиск саме на невидиме <g/> , не на знання й бачення <g/> , а на віру <g/> .