Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#33 Він спостерігає своїх недавніх товаришів <g/> , – і ось його думки <g/> : « <g/> Ось він <g/> , селянський актив <g/> , що мусить здобути місто <g/> !
doc#77 <p> Місто — яке <g/> , власне <g/> , місто <g/> !
doc#95 З вражень триденного перебування важко сказати <g/> , де душа міста ( <g/> « <g/> Де твоє обличчя <g/> ?
doc#40 , Михайла Семенка <g/> , захоплених « <g/> інтернаціональною <g/> » мовою міста ( <g/> в дійсності <g/> , як ми бачили <g/> , це елементи не інтернаціональні <g/> , а європейські <g/> ) <g/> .
doc#9 »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#96 Є два драматичні театри <g/> , університет <g/> , Національна бібліотека і безліч скульптур <g/> , розкиданих скрізь по місту ( <g/> деякі й серед нічого <g/> , якогось майбутнього майдану <g/> , що поки що існує тільки на креслярських дошках плянувальників <g/> ) <g/> .
doc#101 ) <g/> , але й не густо й на самих чернівчан <g/> , які б знали про існування такої церкви в їхньому місті ( <g/> з чим тут проблема <g/> ?
doc#33 І ось <g/> , нарешті <g/> , остання згадка про село <g/> : « <g/> Місто ( <g/> Степан <g/> ) бачив <g/> , як могутній центр тяжіння <g/> , що круг нього крихотними планетами обертаються села <g/> , вічні супутники його руху <g/> , і часточки їх <g/> , потрапивши в розпечену атмосферу цього сонця <g/> , мусять пристосовуватись до нових умов тиску й підсоння <g/> » <g/> . </p>
doc#0 <p> До такого Пляуену <g/> , до такої редакції на Адольф-Гітлер-штрасе <g/> , головній вулиці міста ( <g/> так звалися головні вулиці всіх міст Німеччини <g/> ) <g/> , приїхав Н. із Штрасгофу <g/> . </p>
doc#81 Найкраще було б прокладати шлях до Праги — слов'янське місто ( <g/> хоч Зінаїда Троян-Небожівна й попереджала мене про нашу там небажаність <g/> ) і відносно забезпечене від знищення англо-американьскою авіяцією <g/> .
doc#81 Моя ближча родина ніколи не мала власности на селі ( <g/> як і в місті <g/> ) <g/> , але <g/> , сам того не знавши <g/> , малий « <g/> паничик <g/> » стояв по інший бік соціяльного вододілу <g/> . </p>
doc#92 Ч. 34 <g/> , 21 лютого 1942 ( <g/> Про санітарний стан міста <g/> ) <g/> . </p>
doc#24 Як у старому вертепі три поверхи знаменували небо — землю — пекло <g/> , так у новому три клітини знаменують минуле ( <g/> цвинтар <g/> ) <g/> , сьогодні ( <g/> робоча кімната автора <g/> ) <g/> , майбутнє ( <g/> нове місто <g/> ) <g/> .
doc#36 » виставлялася в Німеччині окремо ( <g/> три міста <g/> ) в 1890—1891 роках <g/> , але немає жадних відомостей про те <g/> , що Корінт або Слефоґт її бачили <g/> , а тим паче <g/> , що вона справила на них враження <g/> .
doc#74 [ <g/> 25 <g/> ] Мов на глум <g/> , коли Скрипникові зробили докір за утиск російської мови на Україні <g/> , - явно маючи на думці становище в містах <g/> , - він відповів <g/> , що це неправда <g/> , бо « <g/> в районах <g/> , на селі <g/> » партійна і державна машина послуговуються російською мовою <g/> , якщо район чи село росій­ські <g/> .
doc#11 За регулярний рух вапоретто відповідає управа міста <g/> , comune di Venezia <g/> .
doc#72 І Скрипник і ЦК оминають мовчанкою політику українізації <g/> , спрямовану на усунення російської мови в містах <g/> , а в загальних настановах з 6 липня 1927 р. ( <g/> §8 <g/> ) прямо сказано <g/> , що міста й містечка не можна перетворювати на окремішні “ <g/> національно-територіяльні адміністративні одиниці <g/> ” ( <g/> Дур- деневский 146 <g/> ) <g/> .
doc#74 » [ <g/> 27 <g/> ] І Скрипник і ЦК оминають мовчанкою політику українізації <g/> , спрямовану на усунення росій­ської мови в містах <g/> , а в загальних настановах з 6 липня 1927 ( <g/> § 8 <g/> ) прямо сказано <g/> , що міста й містечка не можна перетворювати на окремішні « <g/> національно-територіяльні адміністративні одиниці\" <g/> .
doc#81 Щоб здійснити цю ідею <g/> , автор проводив свого героя через різні шари суспільства <g/> : від містечка ( <g/> дуже сільського типу <g/> ) до міста <g/> , а в місті через бездушний бюрократичний апарат <g/> , через будинок божевільних <g/> , через кубло наркоманів і повій <g/> .
doc#96 Будується чимало нових церков <g/> , але це справа прикраси міст <g/> , а в дійсності ті церкви порожні <g/> .