Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#33 Він спостерігає своїх недавніх товаришів <g/> , – і ось його думки <g/> : « <g/> Ось він <g/> , селянський актив <g/> , що мусить здобути місто <g/> !
doc#96 Є два драматичні театри <g/> , університет <g/> , Національна бібліотека і безліч скульптур <g/> , розкиданих скрізь по місту ( <g/> деякі й серед нічого <g/> , якогось майбутнього майдану <g/> , що поки що існує тільки на креслярських дошках плянувальників <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> До такого Пляуену <g/> , до такої редакції на Адольф-Гітлер-штрасе <g/> , головній вулиці міста ( <g/> так звалися головні вулиці всіх міст Німеччини <g/> ) <g/> , приїхав Н. із Штрасгофу <g/> . </p>
doc#81 Найкраще було б прокладати шлях до Праги — слов'янське місто ( <g/> хоч Зінаїда Троян-Небожівна й попереджала мене про нашу там небажаність <g/> ) і відносно забезпечене від знищення англо-американьскою авіяцією <g/> .
doc#74 [ <g/> 25 <g/> ] Мов на глум <g/> , коли Скрипникові зробили докір за утиск російської мови на Україні <g/> , - явно маючи на думці становище в містах <g/> , - він відповів <g/> , що це неправда <g/> , бо « <g/> в районах <g/> , на селі <g/> » партійна і державна машина послуговуються російською мовою <g/> , якщо район чи село росій­ські <g/> .
doc#96 Будується чимало нових церков <g/> , але це справа прикраси міст <g/> , а в дійсності ті церкви порожні <g/> .
doc#30 Київ — дуже мале місто <g/> , а до того ж — половинка українська <g/> , а друга руська <g/> .
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#72 Слідом за революцією виникали українські періодичні видання і в інших містах <g/> , але всі вони були ефемерні внаслідок урядового втручання ( <g/> Єфремов 78 <g/> ) <g/> : двомовне <g/> , українсько-російське “ <g/> Народное дело <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) <g/> , “ <g/> Народня справа <g/> ” ( <g/> одне число і “ <g/> Вісти <g/> ” ( <g/> п'ять чисел <g/> ) в Одесі <g/> ; “ <g/> Добра порада <g/> ” ( <g/> чотири числа <g/> ) <g/> , “ <g/> Запорожжя <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) і “ <g/> Боротьба <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Катеринославі <g/> ; “ <g/> Слобожанщина <g/> ” ( <g/> одне число <g/> ) в Харкові <g/> ; тижневик “ <g/> Зоря <g/> ” ( <g/> чотири випуски <g/> ) в Москві <g/> ; та “ <g/> Вільна Україна <g/> ” ( <g/> шість чисел
doc#81 Тільки першого й <g/> , може <g/> , другого дня війни подано перелік головних утрачених міст <g/> , але далі замість цього накопичувано « <g/> бойові епізоди <g/> » про німецькі звірства або про героїчні вчинки поодиноких солдатів чи партизанів <g/> .
doc#81 Газети можуть не згадувати про недолугість радянської системи постачання містам <g/> , але поява загальносоюзного слова авоська свідчить про цю недолугість беззаперечно <g/> .
doc#24 І автор веде нас до міста <g/> , в « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> , по дорозі в « <g/> Сеансі індійського Гастролера <g/> » здолавши й заперечивши хуторську ідилію нероблення <g/> , хуторянського dolce far niente <g/> .
doc#74 Питання про те <g/> , чи прийшлі селяни зрусифікуються <g/> , чи <g/> , навпаки <g/> , українізують міста <g/> , вису­валося на порядок денний і мало накласти свою печатку на наступні десятиліття <g/> . </p>
doc#81 Це не було реальне місто <g/> , воно було ніби поза часом і простором <g/> , воно було я <g/> , але це я <g/> , так вірилося <g/> , вірилося беззастережно <g/> , знаходило себе в образі міста <g/> .
doc#95 Але ні <g/> , так виглядає й нове місто <g/> , воно розбудовується <g/> , бігають по двох лініях поїзди метро <g/> , споруджується третя <g/> , місто повне життя й руху <g/> , але де в новій частині міста архітектурно видатні будинки <g/> , цікаві пам'ятники <g/> ?
doc#81 Я з матір'ю були в другій — нас призначено до селянської родини в Солотвині <g/> , найближчому до Криниці селі <g/> , кілометрів <g/> , може <g/> , два від Криниці <g/> , можна б сказати — передмісті Криниці <g/> , якби Криниця справді була містом <g/> , віддаль <g/> , яку я легко проходив пішки <g/> , але якої не могла подолати моя мати <g/> .
doc#24 А далі йде кільце <g/> , сказати б <g/> , інтерлюдій — розділів <g/> , не зв'язаних ані зовнішньо-сюжетними зв'язками <g/> , ані єдністю героїв з попередніми і дальшими <g/> , розділів « <g/> Танок міського вечора <g/> » <g/> , « <g/> Пантоміма <g/> » <g/> , « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » і « <g/> Атлетика <g/> » <g/> , де діють відповідно такі герої <g/> , як місто <g/> , далі два суперники <g/> , леґінь і дівчина <g/> , далі атлет-робітник <g/> .
doc#81 Ішов поговір <g/> , що це був єдиний район міста <g/> , де не запанували Штепи <g/> ; казали <g/> , що в міру його можливостей — дуже обмежених у тих обставинах — він дає там підтримку харчами чи якось інакше — українській інтеліµенції <g/> .
doc#72 Сулима систематично пропонує <g/> , “ <g/> що- найсвоєрідніші <g/> , найкардинальніші особливості вкраїнської народньо-масової фразеології <g/> ” в протиставленні до “ <g/> зросійщености великих міст <g/> , донецьких заводів <g/> , колоній <g/> , бараків <g/> , санаторійних зон <g/> , відповідальних спеців <g/> …
doc#24 Рух і міць міста <g/> , життєва енергія дитинства <g/> , а далі молодости з її першим коханням <g/> , могутній розгін індустріялізації <g/> , опанування природи — ось те <g/> , що підготовляє читача сприйняти воскресіння жінки <g/> , дане в наступній частині твору <g/> .