Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 — </p><p> майже ГОЛЛАНДСЬКИЙ малюнок <g/> , але з американським деталей — злиденні околиці американських міст усипані битим склом <g/> , у сліпій люті молоді й розбещені безробітні негри трощать шибки будинків <g/> …
doc#9 Звичайно <g/> , я і перед тим знав <g/> , зокрема з дискусії навколо правопису 1928 року <g/> , про відмінності мови Галичини супроти мови мого рідного міста <g/> , але <g/> , звісно <g/> , і Києва та й більшости міст на схід від Збруча супроти мови Галичини <g/> .
doc#23 Сьогоднішній історик української літератури повинен виконувати працю археолога <g/> , та ще й археолога <g/> , що відкопує не колишні міста <g/> , а макети міст <g/> , що ніколи не були збудовані <g/> . </p>
doc#27 В узагальненні можна сказати <g/> , що <g/> , як і в інших випадках <g/> , він більше любив Европу далеку <g/> , Европу ІІІекспіра <g/> , Байрона й Ґете <g/> , ніж Европу тих людей <g/> , кого він зустрічав на вулицях і в ресторанах європейських міст <g/> .
doc#28 На жаль <g/> , певні труднощі особисто-біографічного порядку ( <g/> перебування далеко від міст з великими бібліотеками <g/> ) змушують автора подавати статті в іншому порядку <g/> , а саме <g/> : Драй-Хмара <g/> , Зеров <g/> , Юрій Клен <g/> , Филипович <g/> , Рильський <g/> .
doc#28 – « <g/> Споруджати міст <g/> » <g/> , що однаково буде розбитий життям ( <g/> « <g/> Космос <g/> » <g/> ) <g/> ?
doc#32 Сьогодні — академік <g/> , завтра корабельний вантаж <g/> , а далі <g/> , після переїзду — на бруку американських міст <g/> .
doc#40 П. Куліш <g/> , змальовуючи становище українських міст у XVI ст <g/> .
doc#40 , на фабриці « <g/> Проґрес« <g/> , у п'єсі « <g/> Мина Мазайло <g/> » — не на фабриці « <g/> Проґресі« <g/> , у п'єсі « <g/> Мині Мазайлові« <g/> ) <g/> , а почасти поширюється на власні назви гір <g/> , озер <g/> , островів <g/> , рогів <g/> , замків <g/> , на рідко вживані назви міст <g/> , станцій <g/> , річок ( <g/> напр <g/> .
doc#71 На Україні майже зовсім не було великих міст – а в тих <g/> , що були <g/> , вищі суспільні верстви послуговувалися російською мовою усно й на письмі <g/> .
doc#72 Міські управи всіх великих і навіть більшости малих міст були байдужі або ворожі до ЦР <g/> .
doc#72 Зайве згадувати <g/> , що в обох випадках це означало дерусифікацію міст та ІНДУСТРІАЛЬНИХ центрів і стосувалося виключно до урбаністичних осередків країни <g/> : село українізації не потребувало <g/> .
doc#72 Театральні приміщення в центральних дільницях міст перейшли тепер до українських труп <g/> , які в минулому тулилися переважно по околицях і нерідко грали на погано пристосованих сценах <g/> .
doc#72 <p> Проте <g/> , найістотніше завдання українізації полягало в дерусифікації великих міст і промислових центрів України <g/> .
doc#72 На вулицях великих міст українська мова лунала частіше <g/> , ніж перед тим <g/> , хоч і не заступила російську як засіб щоденного спілкування <g/> .
doc#72 Сулима систематично пропонує <g/> , “ <g/> що- найсвоєрідніші <g/> , найкардинальніші особливості вкраїнської народньо-масової фразеології <g/> ” в протиставленні до “ <g/> зросійщености великих міст <g/> , донецьких заводів <g/> , колоній <g/> , бараків <g/> , санаторійних зон <g/> , відповідальних спеців <g/> …
doc#72 З міст українську мову витиснено <g/> , нею говорило майже виключно село <g/> , де послуговувалися не літературною відміною <g/> , а місцевими говірками <g/> .
doc#74 Зайве згадувати <g/> , що в обох випадках це означало дерусифікацію міст та індустріяльних центрів <g/> !
doc#74 На вулицях великих міст українська мова лунала частіше <g/> , ніж перед тим <g/> , хоч і не заступила російську як засіб щоденного спілкування <g/> .
doc#74 » </p><p> Коротко кажучи <g/> , ледве чи якийсь примусовий адміністра­тивний захід міг обернути масу російських і проросійських жителів міст на українців <g/> .