Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 називні речення поступово виникають <g/> , правда <g/> , ще зрідка <g/> , в віршованій мові <g/> " [ <g/> підкреслив я. - Ю. Ш. <g/> ] і далі <g/> : " <g/> В кінці 70- х- початку 80-х років називні речення з поезії проникають і в прозаїчні тексти <g/> , в ритмічну прозу <g/> , що орієнтується на віршовану мову і її ви-образні засоби <g/> " <g/> . </p>
doc#9 урок <g/> ) <g/> , язик — мова ( <g/> « <g/> Говорити зовсім не таким академічним язиком <g/> » — С. 25 <g/> ; рос <g/> .
doc#71 , – це варійований <g/> , анітрохи не впорядкований <g/> , ба навіть геть безладний ужиток церковнослов'янської мови ( <g/> в тому вигляді <g/> , як її відновили тогочасні вчені <g/> ) та ще однієї писемної мови <g/> , наближеної до говірної й насиченої полонізмами <g/> .
doc#72 ) виходило 14 видань русинською й російською мовою ( <g/> одне щоденне <g/> , п'ять тижневиків <g/> , два двотижневики <g/> , шість місячників <g/> ) і 8 українською ( <g/> один тижневик <g/> , два двотижневики <g/> , чотири місячники <g/> ) <g/> .
doc#6 Як і збивання людей у суцільні безобличні гурти <g/> , про яке вже була мова ( <g/> пор <g/> .
doc#81 Курилова написала на звороті ( <g/> російською мовою <g/> ) <g/> : « <g/> Дорогому Юрієві Володимировичу Шевельову на згадку про нашого спільного улюбленого вчителя <g/> , людину виняткової ерудиції і великого чистого серця <g/> » <g/> .
doc#72 У шкільному плебісциті перемогла російська “ <g/> партія <g/> ” ( <g/> 313 голосували за російську мову <g/> , 114 за українську <g/> : Magocsi 226 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Настанова цієї книжки — не приписувати норми сучасній літературній мові <g/> , а встановлювати їх <g/> , виходячи з її конкретного функціонування протягом останніх півтора сторіччя <g/> , а надто найостаннішого п'ятдесятліття <g/> .
doc#82 У більшості нового покоління це сполучалося з забуттям мови <g/> , а з тим ішов більш або менш цілковитий відхід від « <g/> старокрайового <g/> » трибу життя й смаків <g/> , за винятком <g/> , звичайно <g/> , борщу й вареників <g/> , якщо не найбільшої <g/> , то найтривалішої частини культурної спадщини <g/> . </p>
doc#40 <p> Якщо чиюсь мову передається непрямою мовою <g/> , а наприкінці інтерферується якийнебудь її вираз або й більший кусник <g/> , то маємо справу з т. зв <g/> .
doc#98 По суті <g/> , Ви дали сучасному читачеві нову <g/> , свою драму <g/> , драму-трилогію <g/> , першою частиною якої — текст Куліша <g/> , другою — « <g/> Куліш <g/> , Байда і козаки <g/> » В. Мови <g/> , а третьою <g/> , завершальною і найцікавішою <g/> , — Ваша блискуча розвідка про обидва ці твори <g/> , та ще й на тлі всієї попередньої літературно-критичної опінії <g/> , що її здобула ця нещаслива своєю долею п'єса вічно суперечливого автора « <g/> Чорної ради <g/> » <g/> .
doc#72 Оцінюючи наведені цифри <g/> , зокрема для вищих та виробничих шкіл <g/> , слід пам'ятати <g/> , що в двомовних школах найважливіші предмети здебільшого викладали російською мовою <g/> , а українською читали такі другорядні дисципліни як політосвіта тощо <g/> . </p>
doc#40 Отже <g/> , лапки тут стали ( <g/> чи стають <g/> ) знаком нереалізованої або не безпосередньо сприйнятої прямої мови <g/> , а уступ і риска — знаком безпосередньо сприйнятої ( <g/> отже <g/> , і реалізованої <g/> ) прямої мови <g/> .
doc#10 Останнє вона визнає за нехарактеристичне для української мови в реченнях на -но <g/> , -то <g/> , але не через особливий дух української мови <g/> , а через активний <g/> , а не пасивний <g/> , на її думку <g/> , характер цього типу речень ( <g/> 24 <g/> , 23 <g/> ) <g/> .
doc#72 На початку тридцятих років по селах то тут <g/> , то там спалахували “ <g/> шкільні страйки <g/> ” або з вимогою вести навчання російською мовою <g/> , або навпаки проти цього ( <g/> Штець ЗО <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Подруге <g/> , хоч по-старому підкреслюється благотворні <g/> , мовляв <g/> , російські впливи на українську мову <g/> , але більше <g/> , ніж досі <g/> , виділяється протилежні <g/> , українські впливи на мову російську <g/> .
doc#45 В ИЗРГ 2 Потебня не відмовляється виразно від концепції унікальности кожної мови <g/> , але виняткове багатство зібраного матеріялу й загальна скерованість думки не лишають сумніву <g/> , що він перейшов на позицію еволюціонізму і то еволюціонізму <g/> , який охоплює <g/> , коли й не всі <g/> , то досить багато мов <g/> .
doc#81 Це була зовсім правильна субституція <g/> , і форма не була зовсім не можлива в польській мові <g/> , але вона була глибоко архаїчна і в розмовній мові неможлива <g/> .
doc#40 Тут переривається не мова в цілому <g/> , а тільки та синтаксична конструкція <g/> , якою почато мову <g/> , але мова продовжується іншою синтаксичною конструкцією <g/> .
doc#72 В завуальованій формі тут також наявні дві засади комуністичної політики <g/> , що лишатимуться незмінними довгі роки <g/> , а саме <g/> : поступки щодо мови <g/> , але не чогось іншого <g/> ; підкреслення рівнорядности <g/> , а не панування <g/> , української мови <g/> , іншими словами <g/> , визнання російської мови однією з двох мов на Україні <g/> . </p>