Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Про ті <g/> , що зв'язані з дієслівними видами <g/> , мова була в § 53а <g/> .
doc#19 У цьому мистецтві трагікомічного гротеску <g/> , сміху з трагічним підґрунтям <g/> , де старі традиції бароккового репаного козацького гумору й котляревщини переростають у макабрично-конденсований гумор експресіонізму <g/> , Мова випередив свій час і де в чому є близький до мистецтва XX сторіччя <g/> , якимись рисочками нагадуючи театр Миколи Куліша і торуючи йому шлях <g/> . </p>
doc#40 <p> Така заплутаність фактів і численні порушення провідних принципів свідчать про те <g/> , що чергування о <g/> , е <g/> : і для сучасної мови теж має більше традиційний характер <g/> , а тому в тих випадках <g/> , коли традиція відчувається слабше <g/> , мова усуває це чергування <g/> .
doc#40 Через те <g/> , що більш ( <g/> е <g/> ) чимраз частіше виступає як показник аналітичної форми другого ступеня <g/> , мова виявляє тенденцію в даній функції використати інші слова <g/> , а саме радше ( <g/> під впливом польського raczej <g/> ?
doc#52 Мова про те <g/> , яка Росія в авторовому серці — Росія як країна чи Росія як імперія <g/> .
doc#69 Мова — це була даність <g/> , зафіксована в п'ятитомовій \" <g/> Сучасній українській літературній мові\" <g/> , а потім у \" <g/> Словнику української мови\" <g/> .
doc#15 155 <g/> ) МАРТІ <g/> , АНТОН </p><p> Anton Marty ( <g/> 1847-1914 <g/> ) 50,88 МАСЕНКО <g/> , Терень </p><p> ( <g/> 1903-1970 <g/> ) 69 МЄЩАНІНОВ <g/> , Іван Йван Мещанинов ( <g/> 1883-1967 <g/> ) 77 МИРНИЙ <g/> , Панас ( <g/> 1849-1920 <g/> ) </p><p> 69 <g/> , 84 МИРОНЕЦЬ <g/> , МАРІЯ </p><p> ( <g/> 1893-1974 <g/> ) 63 МОВА <g/> , Василь </p><p> ( <g/> 1842-1891 <g/> ) 64 НЕХОДА <g/> , Іван </p><p> ( <g/> 1910-1963 <g/> ) 72 Німчинов <g/> , Кость ( <g/> 1898-1937 <g/> ) </p><p> 41,48,50 ОВСЯНІКО-КУЛИКОВСЬКИЙ <g/> , Дмітрій Дмитрий Овсянико- Куликовский ( <g/> 1853-1920 <g/> ) 23-24 Огоновський <g/> , Омелян </p><p> ( <g/> 1833-1894 <g/> ) 27 ( <g/> прим <g/> .
doc#9 У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> .
doc#19 Першим у проектованій ним збірці поезій « <g/> Проліски <g/> » Мова поставив вірш « <g/> На могилі <g/> » <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , англійська мова нормально має підмет на першому місці в реченні <g/> , а об'єкт на третьому <g/> ; останнє слово підрядного речення в німецькій мові завжди дієслово <g/> .
doc#92 Моїм провідником і перекладачем у пошуках квартири — бо моя англійська мова тоді була зовсім недостатня для такої ніби не надто складної справи — була Ася Кардиналовська <g/> .
doc#40 Група ця раз-у-раз поповнюється <g/> , бо мова багато прислівників використовує як прийменники <g/> , напр <g/> .
doc#10 Даремно відкидаючи останні <g/> , — згадати хоч би той дуже важливий факт <g/> , що болгарська мова використовує палаталізовані приголосні перед голосними за таким самим принципом <g/> , як українська ( <g/> збереження палятальности не перед передніми голосними <g/> , себто брак “ <g/> палаталізованих складів <g/> ” <g/> , унезалежнення характеру приголосного від характеру наступного голосного <g/> ) <g/> , — Курило <g/> , як ми бачили <g/> , дещо однобічно розуміє польський вплив <g/> . </p>
doc#15 На жаль він не обмежується на цьому глибоко правильному <g/> , хоч і трохи загальному <g/> , спостереженні ( <g/> яке <g/> , проте <g/> , ледве чи стосується повністю <g/> , як він думає <g/> , до називних відмінків заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , про що буде мова далі <g/> ] <g/> , а припускає далі - і то в досить категоричній формі <g/> , що тут " <g/> опущение глалола [ <g/> …
doc#6 Як і збивання людей у суцільні безобличні гурти <g/> , про яке вже була мова ( <g/> пор <g/> .
doc#45 Мотиви обережности й розважливості <g/> , про які була мова в попередніх розділах <g/> , зокрема в розділі 5 <g/> , могли грати в цій ситуації хібащо другорядну ролю <g/> .
doc#71 Невідомо також <g/> , чи то була внормована мова з місцевими відхиленнями <g/> , що їм сприяла неповнота кодифікації <g/> , чи цілкова та водночас дволика мова <g/> , в якій повідомлення легко перелицьовувалося з однієї грані на другу <g/> , але при цьому обидві вони відчувалися й плекалися як різні сторони вищої єдності <g/> . </p>
doc#9 Чим саме така погана галицька мова <g/> ?
doc#71 Це відзначали Соболевський і Кримський <g/> ; натомість Шахматов висунув власну теорію <g/> , за якою говірна мова потроху переповнила позичену старослов'янську й пересинтезувала її в нове утворення iii <g/> .
doc#92 . Зміна зайшла в моїх стосунках з Якобсоном <g/> . </p><p> Про це тут і буде далі мова <g/> . Але спершу ще один відступ загальнішого характеру <g/> . Є речі в моїх писаннях тоді