Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 » Або <g/> : «" <g/> МУР <g/> " уважає <g/> , що " <g/> Вісник <g/> " мав згубний вплив на літературу доби <g/> » <g/> ; або «" <g/> МУРові <g/> " ці статті ( <g/> в " <g/> Віснику <g/> " <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) не подобаються <g/> » і т. д. і т. д. Можна було б подумати <g/> , що Донцов не знає <g/> , що він має справу не з журналом <g/> , а із « <g/> збірником літературно-мистецької проблематики <g/> » <g/> , себто із збірником дискусійних матеріялів <g/> .
doc#81 День хилився до вечора <g/> , мороз дошкуляв <g/> , ми підстрибували й тупали ногами ( <g/> мати завбачливо як засіб захистити ноги від замерзання радила обернути їх папером поверх шкарпеток <g/> , і це допомагало <g/> ) <g/> , плескали руками й руками об плечі <g/> .
doc#78 , мав тривалий характер <g/> .
doc#64 <p> Конфлікт між Любченком і оточенням <g/> , його « <g/> донцовський комплекс <g/> » <g/> , мали <g/> , одначе <g/> , глибші коріння <g/> .
doc#88 Висловлюватися на « <g/> зборах <g/> , присвячених самокритиці <g/> » <g/> , мали всі учасники <g/> , а крім того <g/> , всі друзі критикованої особи <g/> .
doc#19 Таке словотворення йде в Мови спільними шляхами з Грабовським ( <g/> згадаймо хоч би його <g/> : </p><p> З усіх усюд берімо здатки <g/> , </p><p> А не зачервлюймо в багні <g/> : </p><p> Меткої жизности нестатки — </p><p> Умови гибелі справжні <g/> ) <g/> , </p><p> зі Старицьким <g/> , чиї неологізми <g/> , як відомо <g/> , мали особливо широкий розголос у тогочасній критиці <g/> .
doc#5 ( <g/> Отих <g/> , що « <g/> жіночки лихо дзвонять <g/> , матері глузують <g/> » <g/> .
doc#88 Скоріш за все заздалегідь було визначено <g/> , що всі <g/> , хто викладав українознавчі дисципліни <g/> , мали бути націоналістами <g/> , а всі націоналісти мали хвалити Куліша і витісняти на другий плян Шевченка <g/> , бо так робив Хвильовий <g/> . </p>
doc#47 Вмерла світла мати її дитинства <g/> , мати людей <g/> .
doc#81 Молодик оповів <g/> , що він з Рівного <g/> , у Львові на кілька днів <g/> , мав освіту з періоду радянської окупації <g/> , і то мовознавчу <g/> , і не міг утриматися від того <g/> , щоб добитися до мене й побачити мене <g/> , а то й дістати якусь пораду від мене <g/> .
doc#81 Зрештою <g/> , мали ми спільні риси і в передреволюційному суспільному статусі <g/> , хоч вона була з маєткового <g/> , а я з службового дворянства <g/> . </p>
doc#72 Обоє вони <g/> , можливо <g/> , матимуть рацію <g/> .
doc#40 , то ми одразу уявимо <g/> , що мовець <g/> , найімовірніше <g/> , мав тут сказати з пантелику <g/> , з пуття або з дороги <g/> .
doc#98 Не такий уже <g/> , здавалося б <g/> , значний епізод — публікація віршованого <g/> , напівпамфлетного за характером <g/> , відгуку В. Мови на не надто визначну п'єсу П. Куліша « <g/> Байда <g/> , князь Вишневецький <g/> » <g/> , став <g/> , завдяки Вашому едиторському і науково-аналітичному мистецтву — чи <g/> , принаймні <g/> , мав стати — справжньою подією на українському інтелектуальному полі <g/> .
doc#25 Поскільки в українській мові і часто розвинувалося з о <g/> , Кримський вирішив <g/> , що в нашому закінченні прикметників і теж походить із о <g/> , отже з первісного -оҌ <g/> , виявленого ним <g/> , постали форми називного відмінка множини типу новії <g/> , звідки вже <g/> , природно <g/> , мав утворитися стягненням тип нові <g/> , тепер панівний <g/> .
doc#81 Але <g/> , коли ми повернулися 1914 року <g/> , мати розшукала Сашу знов <g/> .
doc#81 <p> Я не був захоплений відомостями Петровського <g/> , діяла інерція нероблення <g/> , не промовляв до серця тип школи <g/> , але Юра настоював — нічого не треба <g/> , тільки подати заяву й довідку про закінчення семилітки <g/> , мати до нього приєдналася <g/> , я подумав <g/> , що принаймні мені не треба буде вистоювати в чергах на запльованій біржі праці <g/> , зважив <g/> , що ця несподівана профшкола заповнить перерву між загальною освітою й вищою <g/> , — і я став учнем Першої харківської торгпромпрофшколи <g/> , що містилася на Рибній вулиці біля місця <g/> , де вона впадала в Московську <g/> . </p>
doc#11 За кілька днів навколо повісти зчинилася міні-веремія <g/> , редакція гідно боронила <g/> , відступаючи <g/> , позицію за позицією <g/> , а сам автор <g/> , на щастя <g/> , мав вдачу Ґалілея <g/> , що <g/> , як відомо <g/> , зрікся своїх позицій щодо обертання Землі <g/> , тільки тишком <g/> , для себе ствердив <g/> , що все-таки вона обертається <g/> .
doc#81 Мати співала багато арій з опер <g/> , співала знов « <g/> для себе <g/> » <g/> , але арії з « <g/> Фавста <g/> » або « <g/> Євгена Онєµіна <g/> » я чув довго перед тим <g/> , як потрапив до оперного театру <g/> .
doc#81 Мати — проти Вичлінського <g/> , Мати — проти Леніна <g/> .