Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#45 Свій раптовий від'їзд з Німеччини він виправдовує міркуваннями <g/> , що їх Яґіч ( <g/> 1910 <g/> , 552 <g/> ) не без підстави називає " <g/> мало объясняющими <g/> " <g/> : " <g/> стала одолевать тоска <g/> , и я через год самовольно вернулся в Россию <g/> " ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#40 , вгледіти — з північних говірок ( <g/> мало б бути вглядіти <g/> ) <g/> , дістати — з південно- західніх ( <g/> мало б бути достати <g/> , пор <g/> .
doc#72 Фактичні закиди зводилися до написання слова Европа ( <g/> мало б бути Європа <g/> , в погодженні з російською вимовою <g/> ) і до правила про утворення складених слів типу двоповерховий <g/> , триступневий <g/> , що мали б починатися <g/> , на зразок російських <g/> , першим членом у формі двох- <g/> , трьох- ( <g/> рос <g/> .
doc#40 , вгледіти — з північних говірок ( <g/> мало б бути вглядіти <g/> ) <g/> , дістати — з південно- західніх ( <g/> мало б бути достати <g/> , пор <g/> .
doc#26 <p> Розрахувавшися так з російською книжкою <g/> , протиставивши себе тій традиції <g/> , Шевченко перекидає церковнослов'янський місток — « <g/> Начнем же уже ( <g/> мало б бути <g/> , мабуть <g/> , убо <g/> .
doc#72 “ <g/> Діло <g/> ” у перший рік існування ( <g/> 1880 <g/> ) мало <g/> , як подають <g/> , 600 передплатників ( <g/> Животко 68 <g/> ) <g/> ; “ <g/> Літературно-науковий вісник <g/> ” у перший рік — 799 <g/> , з яких 625 жили в Галичині <g/> , 32 в Буковині <g/> , а 101 на підросійській Україні <g/> ; за соціальним станом серед передплатників “ <g/> Діла <g/> ” 1900 р. було 173 священики і 142 вчителі ( <g/> Животко 68 <g/> , 78 <g/> ) <g/> .
doc#29 У « <g/> Макбеті <g/> » злободенність ( <g/> прозріння в наближення сталінізму <g/> ) мало кому була зрозуміла <g/> , оголеність кону й абстрактність маскувалися тим <g/> , що це <g/> , мовляв <g/> , стилізація Шекспіровою « <g/> Ґлобуса <g/> » <g/> .
doc#9 ) »3. Хоч і авторами <g/> , і споживачами цих видань були переважно великоукраїнці <g/> , але <g/> , обминаючи вже галицькі впливи на мову авторів <g/> , мало значення ще й те <g/> , що друк і технічна редакція цих видань були головним чином у руках галичан <g/> .
doc#84 А то робиться страшно вольовим <g/> , страшно активним <g/> , мало не звірячим <g/> , але це виглядає дуже мило й трохи смішно <g/> .
doc#29 А вистави старореалістичного стилю ( <g/> абстрагуючися від політичної спрямованости <g/> ) міг би прийняти й той глядач <g/> , що ходив до « <g/> Тіволі <g/> » ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Кадри <g/> » <g/> ) <g/> , Усе це <g/> , крім хіба аґітпропу <g/> , мало свою публіку <g/> , глядач ходив <g/> , було культурно <g/> , травленню не перешкоджало <g/> .
doc#2 <p> Образи теж стають багатими <g/> , мало не імажиністичними <g/> , всіма кольорами розцвіченими <g/> , всіма барвами закосиченими — </p><p> Золотіє колосиста <g/> , </p><p> теплий дощик пополоще <g/> , </p><p> то роса їй дасть намиста <g/> , </p><p> і від краю і до краю </p><p> їй зірниці <g/> , мов жар-птиці <g/> , </p><p> полум'яно спалахають <g/> . </p>
doc#40 Натомість можливо і в літературній мові <g/> , що при усуненні числівника ( <g/> або слів типу багато <g/> , мало <g/> ) у ролі підмета лишається тільки іменник у родовому відмінку <g/> , з яким в'яжеться присудок у середньому роді однини <g/> , напр <g/> .
doc#81 Але коли сьогодні я пробую згадати те <g/> , що було тоді бачене <g/> , мало стає перед моїм зором <g/> .
doc#81 З собаками я мав справу <g/> , як уже писав <g/> , від Римарської <g/> , де стояв наш будинок <g/> , мало не до Басейної <g/> , але власної собаки в нас не було <g/> .
doc#92 Навколо мене були сірі будні <g/> , мало прийти об'явлення іншого світу <g/> .
doc#27 Із « <g/> романів Куліша <g/> » не довідуємося нічого про юнацькі романи <g/> , якщо такі були <g/> , мало про передшлюбний роман з Олександрою Білозерською <g/> ; можемо побачити захоплення Манею де-Вальмен <g/> , на повний зріст постає « <g/> роман <g/> » з Лесею Милорадовичівною <g/> , натомість нічого нема про « <g/> романи <g/> » з Марком Вовчком і Параскою Глібовою <g/> ; є дві згадки про родину фон-Рентелів <g/> , але ні слова про прецікавий « <g/> роман <g/> » з Ганною Рентелівною <g/> .
doc#45 <p> Чехович ( <g/> 105 <g/> ) висунув здогад <g/> , що Гол 1878 — відповідь Потебні на Емський указ 1876 р. В біографічному аспекті це може бути так або ні <g/> , в історичному — частка правди тут є. Стиль творів Потебні важкий <g/> , мало приступний пересічному читачеві <g/> .
doc#18 Але <g/> , якщо зректися інерції вірша <g/> , мало б бути <g/> : чогО щЕ ждАть і дОки <g/> , - чотири наголоси <g/> .
doc#81 Вона нас годувала <g/> , мало не доглядала <g/> , знала кожного <g/> , кожному мала привітне слово й щиру посмішку <g/> , ми були для неї мало-мало не діти <g/> .
doc#99 Людські стосунки вивернені сподом догори <g/> , як у тому оповіданні Мопассана ( <g/> « <g/> Le port <g/> » — « <g/> У порту <g/> » <g/> ) <g/> , де герой-матрос <g/> , шукаючи легкого кохання за малі гроші <g/> , мало не став клієнтом своєї ж таки — спершу невпізнаної — сестри <g/> , і <g/> , обоє в сльозах <g/> , проводять решту ночі в кімнаті борделю <g/> …