This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 | Не одурить Бог <g/> , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p> |
doc#6 | Навіть в ілюстрації до “ <g/> Лиса Микити <g/> ” впадає в око <g/> , що тварини — головні герої — дивляться на глядача <g/> , але далеко не завжди люди ( <g/> пор <g/> . |
doc#46 | Але на яку майбутню Україну міг Маланюк сподіватися у відриві від цих людей ( <g/> та ще й у відриві від галичан <g/> ) <g/> ? |
doc#40 | : пакування ( <g/> Пакування тривало дві години <g/> ) — паковання ( <g/> книжки в доброму пакованні <g/> ) <g/> , риштування ( <g/> Відбувається риштування будинку <g/> ) — риштовання ( <g/> дерев'яне риштовання <g/> ) <g/> , відрахування ( <g/> дія <g/> ) — відраховання ( <g/> відраховані гроші <g/> ) <g/> , групування ( <g/> дія <g/> ) — груповання ( <g/> гурт людей <g/> ) тощо <g/> . |
doc#61 | Вони забувають <g/> , що <g/> , поперше <g/> , політика — вислід внутрішнього життя людини <g/> , а подруге <g/> , що в епоху панування політики в житті все аполітичне має конкретну політичну вимову і резонанс <g/> . </p> |
doc#40 | У першому випадку йдеться про двох людей <g/> , що обидва були в шкірянках <g/> , у другому виходить <g/> , що в шкірянці була тільки одна людина <g/> , а саме друга <g/> . |
doc#27 | Докиньмо хіба <g/> , як бачив Куліш у середині п'ятдесятих років царя Олександра — не просто як людину <g/> , а як символ царату <g/> : « <g/> Постава його й манери були такі величні <g/> , що всі були вражені ніби надприродним з'явищем <g/> . |
doc#101 | розмовляю <g/> , а й контролюю своє мовлення <g/> , і в цьому всі філологи — ненормальні люди <g/> , бо нормальні розмовляють <g/> , як пташка співає <g/> . А взагалі — 80 — 85 |
doc#81 | Що ще об'єднувало цих людей <g/> , був патологічний нахил до хорового співу <g/> . |
doc#81 | Я завжди волів вивчати речі сам <g/> , у затишку й відлюдді <g/> , а потім показуватися на люди <g/> , вже ці речі опанувавши <g/> . |
doc#64 | <p> Мені скажуть <g/> : Любченко був тяжко хворий <g/> , він був взагалі тоді людина <g/> , вибита з колії <g/> . |
doc#37 | Вони були закладені вже в тому <g/> , що МУР поєднав у своєму складі людей <g/> , вирослих у зовсім відмінних обставинах <g/> . |
doc#2 | <p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> . |
doc#50 | Інша річ <g/> , коли Вам нестерпною стала начебто безцільна шамотня буденности <g/> , і Ви смертельно затужили за тим <g/> , щоб прозріти в ній сенс <g/> ; коли Вам спокою не дають загадки буття людини <g/> , вічні проблеми існування світу <g/> ; коли Ви чекаєте від поезії прочуття таємного в житті і оновлення Вашої істоти <g/> . |
doc#19 | І робити не хоче <g/> , бо бач <g/> , ручки білі <g/> , щоб не почорніли <g/> » ( <g/> « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> ; « <g/> Бодай той непрощений був <g/> , хто видумав таку нелюдяну науку <g/> » ( <g/> « <g/> Люборацькі <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Письменники з болем стверджують <g/> , як виходять із школи люди <g/> , далекі від свого народу ( <g/> « <g/> Московська школа на нашій Україні багато одрізнила луччих людей од свого народу <g/> , од свого плем'я <g/> , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні тільки паразитично висмоктувати соки зі своєї родини <g/> , а значить і зі свого народу <g/> , як це робить Лемішковський у « <g/> Причепі <g/> » <g/> , Антось і Мася в « <g/> Люборацьких <g/> » <g/> , Михайло й Петро в « <g/> Суєті <g/> » <g/> . |
doc#58 | А наш вік — це життя <g/> , і наші герої — це людство <g/> , в його розмові з людьми <g/> , життям і Богом <g/> . |
doc#81 | Але для людей <g/> , зголоднілих на літературне слово <g/> , поява журналу була подією <g/> . |
doc#34 | Спустошене не тільки село <g/> , почорніли і похилилися не тільки колись білі хатки <g/> : далеко гірше <g/> : люди <g/> , здичавілі й збайдужілі <g/> , цураються власної душі <g/> . |
doc#42 | Треба іншої людини <g/> , когось <g/> , нестрінутого друга <g/> , щоб він став між поетом і вічністю <g/> . |
doc#8 | Бона йшла не від обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець <g/> , і жнець <g/> , і на дуду грець <g/> . |