Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 , </p><p> Карать і милувать не буде <g/> : </p><p> Ми не раби його — ми люди <g/> ! </p><p> ( <g/> « <g/> Ликері <g/> » <g/> , 5.VIII <g/> . 1860 <g/> ) </p><p> У протесті проти
doc#6 — дивляться на глядача <g/> , але далеко не завжди люди ( <g/> пор <g/> . <g/> , наприклад <g/> , ілюстрацію на с. 28 <g/> ) <g/> . Або <g/> , в
doc#46 міг Маланюк сподіватися у відриві від цих людей ( <g/> та ще й у відриві від галичан <g/> ) <g/> ? Чи не була це
doc#40 гроші <g/> ) <g/> , групування ( <g/> дія <g/> ) — груповання ( <g/> гурт людей <g/> ) тощо <g/> . Інколи таку ж диференціяцію значень
doc#61 поперше <g/> , політика — вислід внутрішнього життя людини <g/> , а подруге <g/> , що в епоху панування політики в
doc#40 виходить <g/> , що в шкірянці була тільки одна людина <g/> , а саме друга <g/> . У реченні « <g/> Вийдіть радісні з
doc#27 років царя Олександра — не просто як людину <g/> , а як символ царату <g/> : « <g/> Постава його й манери були
doc#101 мовлення <g/> , і в цьому всі філологи — ненормальні люди <g/> , бо нормальні розмовляють <g/> , як пташка співає <g/> . А
doc#81 сільських активістів <g/> . Що ще об'єднувало цих людей <g/> , був патологічний нахил до хорового співу <g/> .
doc#81 , у затишку й відлюдді <g/> , а потім показуватися на люди <g/> , вже ці речі опанувавши <g/> . Брак
doc#64 Любченко був тяжко хворий <g/> , він був взагалі тоді людина <g/> , вибита з колії <g/> . Не заперечую <g/> . Але іду далі <g/> :
doc#37 вже в тому <g/> , що МУР поєднав у своєму складі людей <g/> , вирослих у зовсім відмінних обставинах <g/> . Були
doc#2 . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> . І може б ми й
doc#50 ній сенс <g/> ; коли Вам спокою не дають загадки буття людини <g/> , вічні проблеми існування світу <g/> ; коли Ви
doc#19 з болем стверджують <g/> , як виходять із школи люди <g/> , далекі від свого народу ( <g/> « <g/> Московська школа на
doc#58 життя <g/> , і наші герої — це людство <g/> , в його розмові з людьми <g/> , життям і Богом <g/> . Розуміється <g/> , можна писати й
doc#81 кожне <g/> , зміст їх був досить строкатий <g/> . Але для людей <g/> , зголоднілих на літературне слово <g/> , поява
doc#34 не тільки колись білі хатки <g/> : далеко гірше <g/> : люди <g/> , здичавілі й збайдужілі <g/> , цураються власної
doc#42 нічого нема між людиною й вічністю <g/> . Треба іншої людини <g/> , когось <g/> , нестрінутого друга <g/> , щоб він став між
doc#8 обставин українського світу <g/> , де <g/> , через брак людей <g/> , кожна талановитіша людина мусить бути і швець