This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | чорніє над водою <g/> , щось біле блукає <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> B | життю | того чоловіка пройшла якась широка й глибока |
doc#63 | ніколи не може бути до кінця адекватна | життю | <g/> . По-перше <g/> , — бо матеріял літератури — слово — не |
doc#63 | , це не був реалізм <g/> , я — і тільки я адекватна | життю | <g/> , я і тільки я — справжній реалізм <g/> . Минає час — і її |
doc#63 | , — бо матеріял літератури — слово — не адекватне | життю | <g/> , слово не тотожне з явищем чи річчю <g/> ; по-друге <g/> , — |
doc#67 | реалізму <g/> . </p><p> Матеріял мистецтва не адекватний | життю | <g/> . Ми не можемо <g/> , коли говорити про літературу <g/> , |
doc#63 | , кожний бачить <g/> , що цей реалізм — не адекватний | життю | взагалі <g/> , а сьогоднішньому тим паче <g/> . І якщо |
doc#97 | донос Ісаєва поклав край відносно безжурному | життю | поета в Оренбурзі <g/> . Большаков згадує Ісаєва не |
doc#80 | . </p><p> Крупницький <g/> : « <g/> Саме в 30-х роках XVIII ст <g/> . в | життю | Орлика відбулася рішуча зміна <g/> . Пробувши понад |
doc#77 | це таке ж несподіване <g/> , « <g/> як випадкове і все <g/> , що в | життю | буває <g/> » <g/> . Коли ми згадаємо <g/> , що у вступному слові |
doc#9 | і середнього роду м'якого типу на -ю ( <g/> « <g/> Чи є в | життю | кращі літа <g/> » - « <g/> Пісня <g/> » <g/> , І <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; вживання префікса |
doc#75 | й Яновського можна знайти захоплені гімни | життю | <g/> . Але в Любченковому « <g/> Вертепі <g/> » шлях до життя |
doc#63 | умовний <g/> . Література ніколи не дорівнює | життю | <g/> , — це річ загальновідома <g/> . Вона завжди обскубує |
doc#84 | коліт <g/> . Він знає при цьому <g/> : коліт не загрожує | життю | пацієнта <g/> , — туберкульоза може дуже швидко |
doc#18 | в тому <g/> , що рух до поставленої мети дає зміст | життю | <g/> , приносить стільки щастя <g/> , скільки людина може |
doc#18 | робить людину людиною <g/> , націю нацією і дає зміст | життю | і сенс смерті <g/> . </p><p> Так умотивовується останній <g/> , |
doc#18 | не туди <g/> , куди думалося <g/> , але надають змісту | життю | людини й нації і творять найвищі цінності — |
doc#40 | « <g/> Вибухи снарядів здаються йому салютами волі й | життю | <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) <g/> . При дієслівних зв'язках лишатися <g/> , |
doc#81 | науковців <g/> , а це вже загрожувало їхній свободі й | життю | <g/> , а далі пішло вже про шкідників <g/> . Атаки |
doc#59 | письменство <g/> . Тому воно дає справжні програми | життю | й політичним рухам <g/> . Тому в ньому проникливий |
doc#99 | — це ж хвала мистецтву в протиставленні | життю | <g/> . І її головна функція — вияскравити похмурість |