This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | відмовлення від форми речення <g/> , себто від | дієслова | <g/> ! Ми знову приходимо до реченньового характеру |
doc#10 | ( <g/> 5 <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; особливості вживання часових форм | дієслова | ( <g/> 5 <g/> , 53 <g/> ) <g/> ; настанова про перевагу що над який і |
doc#10 | конструкції ( <g/> 5 <g/> , 128 <g/> ) <g/> ; і особливо — керування | дієслів | ( <g/> 5 <g/> , 66 <g/> ) <g/> . Додаймо до цього ще розуміння |
doc#40 | підкресленою інтенсивністю взагалі <g/> , ці форми | дієслова | ( <g/> 5 і 6 <g/> ) мають дещо усно- мовне забарвлення <g/> . У |
doc#40 | першого типу будуть обговорені при розгляді | дієслів | ( <g/> § 54Б <g/> ) <g/> , роля других випливає з функцій |
doc#40 | так <g/> , як у першій особі форми теперішнього часу | дієслів | ( <g/> § 56 <g/> ) <g/> , напр <g/> . <g/> : розглядати — розглядений <g/> , сіяти |
doc#53 | ( <g/> 8 <g/> , 11 <g/> ) <g/> . Згадаю тут також подвійну префіксацію | дієслів | ( <g/> « <g/> Мули повипрягали <g/> » — 7 <g/> , 6 <g/> ; « <g/> руки попростягали |
doc#40 | , можна вказати ще статті І. Ковалика про види | дієслів | ( <g/> »Рідна мова <g/> » 1934 <g/> , 9 <g/> ; 1937 <g/> , 12 <g/> ; 1938 <g/> , 4.0 <g/> ; 1939 |
doc#40 | оповідаючи <g/> ) <g/> , а водночас зберігає керування | дієслова | ( <g/> в даному прикладі — знахідним відмінком <g/> : |
doc#40 | , а і в прислівниках і навіть подекуди в | дієслові | ( <g/> в інфінітиві типу їстоньки <g/> , спатоньки <g/> ) <g/> . |
doc#40 | творяться тільки від неперехідних | дієслів | ( <g/> див <g/> . ще § 64 <g/> ) <g/> . </p><p> Найширше і найбільш неозначене |
doc#40 | годині висоту 98« <g/> ) <g/> . </p><p> Теперішній час доконаних | дієслів | ( <g/> майбутній час <g/> ) легко набирає значення |
doc#49 | одна з причин нахилу Барки до префіксованих | дієслів | ( <g/> наздоганяє <g/> , виіскрюється <g/> , досвічати — там <g/> , |
doc#40 | прийменника <g/> , коли прийменник дублює префікс | дієслова | ( <g/> Напр <g/> . <g/> , взяти лист <g/> , посміхнутися братові <g/> , |
doc#40 | , що вони можливі навіть не від усіх відповідних | дієслів | ( <g/> наприклад <g/> , не творяться практично такі форми |
doc#40 | ) і вони мають керування відповідного | дієслова | ( <g/> переймлений на дорозі — перейняти на дорозі <g/> , |
doc#40 | м або н <g/> : дме <g/> , жш <g/> , мне <g/> , почне <g/> , тне <g/> . Те саме буває в | дієслові | ( <g/> розіп'ясти — ( <g/> розї <g/> ) пне <g/> , де <g/> , крім того <g/> , |
doc#40 | на спеціяльний розгляд <g/> . </p><p> До цієї групи належать | дієслова | ( <g/> скрізь наворотове дієслово на другому місці <g/> ) |
doc#4 | , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи | дієслова | ( <g/> стану <g/> ) <g/> . Нема тут і накопичення жіночим оком |
doc#9 | : на окреме препозитивне вживання частки ся при | дієсловах | ( <g/> ся починає <g/> ) і на майбутній час <g/> , утворений не |