Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Спеціяльно дослідивши це питання <g/> , Л. А. Булаховський констатує " <g/> дуже малий розвиток називних сполук <g/> , з типів яких відносне поширення здобув тільки той <g/> , у якого в ролі слів-назв виступають віддієслівні іменники <g/> " <g/> . </p>
doc#80 » ( <g/> « <g/> Романи Куліша <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Дуже часто компоненти цих паралельних конструкцій з'єднані анафорою і скорені ритмові троїчности <g/> , як от <g/> : « <g/> Він одвернувся <g/> .
doc#13 ) димінутив — « <g/> сурмонька <g/> » <g/> , дуже ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки він веде нас до Шевченка <g/> .
doc#81 А це було багато <g/> , дуже багато <g/> , бо життя її було від початку і до кінця життям матері <g/> .
doc#90 одного разу подарував Лілі на іменини <g/> » <g/> … </p><p> Олесь Гончар — письменник <g/> , безумовно <g/> , дуже обдарований і спостережливий <g/> . Він міг би сказати багато і вміє сказати <g/> . В «
doc#10 Докопатися до живої мови переписувача <g/> , а тим більше оригіналу <g/> , в цих обставинах було нелегко <g/> , і всі висновки можуть мати тільки гіпотетичний і <g/> , що ще важливіше <g/> , дуже обмежений характер <g/> . </p>
doc#84 ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже багато перейняли від системи функційности <g/> .
doc#36 Якщо <g/> , прибувши до Львова <g/> , матимеш бажання <g/> , то зустрінься з редактором русинської газети « <g/> Слово <g/> » Богданом Дідицьким <g/> , дуже милою особою <g/> …
doc#82 й не проб'ються на вершину визнання від істеблішменту <g/> . </p><p> Усі ці гіркі й загальникові <g/> , дуже спрощені міркування все-таки пов'язані з проблемою прориву одного автора — мене — з Заходу —
doc#50 Звичайно <g/> , дуже уважне око відзначить у « <g/> Поеті <g/> » фолкльо- рну школу в окремих деталях <g/> .
doc#81 Студенти УКІЖу були <g/> , звісно <g/> , дуже відмінні від технікумських <g/> .
doc#81 Чи він мав доручення лишитися під німцями — не знаю <g/> , дуже можливо <g/> .
doc#94 Зроблені не фахівцем <g/> , не вождем <g/> , не пророком <g/> , міркування й завваги <g/> , базовані на особистих враженнях <g/> , висловлені людиною з обмеженим знанням і обмеженим полем зору <g/> , дуже часто суб'єктивні <g/> .
doc#81 Він обмежив себе до копання в архівах і публікацій знайденого — діяльність <g/> , зрештою <g/> , дуже корисна <g/> , хоч вона була б ще корисніша <g/> , якби він мав бажання чи здатність розрізняти <g/> , що серед ним викопаного було перлиною <g/> , а що курячим послідом <g/> .
doc#65 <p> Можливо <g/> , дуже поміркований український пуризм таки зробив спробу прилюдно проявитися <g/> , у вкрай вузьких рамках і <g/> , звісно <g/> , без загальної критики російських впливів на українську мову <g/> .
doc#15 Для багатьох стилів нової літератури типове <g/> , наприклад <g/> , дуже широке вживання особових дієслівних речень без підмета-займенника першої або другої особи ( <g/> " <g/> Йду <g/> .
doc#72 Однак <g/> , дуже скоро їхній зміст і навіть дослівний текст стали відомі <g/> .
doc#15 <p> Як бачимо <g/> , українські мовознавці <g/> , використовуючи погляди Шахматова і Пєшковського <g/> , дуже мало в чому посунули вивчення називного речення вперед <g/> , хоч і констатували його поширеність у сучасній українській літературній мові <g/> . </p>
doc#67 Те <g/> , що я хочу сказати <g/> , дуже проста річ <g/> .
doc#15 <p> У сучасній літературній мові приклади називних речень <g/> , головний член яких виражає дію або стан <g/> , дуже часті - як самостійно вжиті <g/> , так і в ряді з тими називними реченнями <g/> , в яких головний член-назва ма- теріяльного предмета <g/> .