Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 у своєму « <g/> Циклоні <g/> » <g/> , який він назвав романом <g/> . До Харкова поранених не везли <g/> , вони гинули далі на захід <g/> ,
doc#0 — Шевченко <g/> . </p><p> Красний Лиман </p><p> Сказати про втечу з Харкова було легше <g/> , ніж утекти <g/> . Більшість залізничних
doc#0 як із такого вагона вилізти <g/> ! А Н. хотів виїхати з Харкова <g/> , але зовсім не мав бажання заїхати бозна-куди <g/> ,
doc#0 лінії <g/> , потім повернеться якнайнепомітніше до Харкова і вже не піде додому <g/> . Добра приятелька
doc#0 — знову тим самим поїздом <g/> , але тепер у напрямі до Харкова <g/> . Поїзд і далі йшов за розкладом <g/> , каса й тут
doc#0 не було <g/> , ніхто не лагодився до приреченого Харкова <g/> . Був тільки машиніст у паротязі і Н. у вагонах <g/> .
doc#0 . </p><p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року
doc#0 б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> . Але
doc#0 німці <g/> , які пробували осісти далі на захід <g/> , до Харкова не заїздили <g/> . <g/> ) Німці тут не жили <g/> , вони їхали далі
doc#0 . Твір Стравинського — 1913 року <g/> , гітлерівці Харкова — 1941 року <g/> . Людство прогресує <g/> .
doc#0 сестри на щось поживне <g/> , і тріюмфально привіз до Харкова аж цілу конячу ногу <g/> . Нічого не було б легшого
doc#0 , львівською панянкою й « <g/> східняком <g/> » із Харкова не надавався на сцену з Ваґнерової « <g/> Валькірії <g/> »
doc#9 , треба шукати в піднесенні Полтави й пізніше Харкова як культурних центрів при одночасному
doc#17 ролі <g/> , він був тільки виконавцем <g/> . </p><p> З переїздом до Харкова ( <g/> 1926 <g/> ) Курбас ускладнює свої завдання <g/> . Він
doc#19 систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де
doc#20 я прибув до Києва з транспортом евакуйованих з Харкова <g/> . Розтлінне <g/> , зґвалтоване місто в ті
doc#20 утворився бльок трьох родин — мої супутники з Харкова Л. <g/> , Лавріненки і я з матір'ю. Усі не мали бажання
doc#20 тільки наші радянські пашпорти та посвідки з Харкова чи Нальчика про евакуацію <g/> . І чудо сталося <g/> . Ми не
doc#22 пересельці разом з жінками й родинами <g/> , і центр Харкова вже набирав затишного німецького вигляду <g/> .
doc#29 пишалися <g/> . Згодом <g/> , 1925 р. <g/> , його переведено до Харкова <g/> , і він став театром всеукраїнським <g/> . Столичним