Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 . Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука
doc#99 , по хатах блимають лямки Ільїча <g/> , а колгоспна Катерина ( <g/> чи це сама Оксана Забужко <g/> ? <g/> ) з підведеним
doc#40 . <g/> : « <g/> Отже <g/> , далебі <g/> , не знаю <g/> , чи вона верталась <g/> , Катерина <g/> , до матері <g/> , чи так і пропала <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> 3.
doc#99 мимоїжджий ахтанабіль сучасносте сучасна Катерина <g/> , чи то пак Оксана Забужко <g/> . </p><p> Нью-Йорк <g/> , липень
doc#5 безробітна <g/> , отже <g/> , бездомна <g/> . Ну <g/> , чим не новітня Катерина <g/> ? І чи Славенко не був супроти неї новим москалем
doc#71 … Ні чичирк <g/> ! </p><p> ( <g/> « <g/> Причинна <g/> » <g/> , 1838 р. <g/> ) <g/> . </p><p> Вичуняла [ <g/> Катерина <g/> ] <g/> , та в запічку </p><p> Дитину колише <g/> </p><p> ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ,
doc#40 і <g/> , нарешті <g/> , цілковите закінчення процесу ( <g/> »A [ <g/> Катерина <g/> ] Вторая доконала вдову-сиротину <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . </p>
doc#27 . Ясна річ <g/> , нема '17т згадок про Петра І <g/> , про Катерину II <g/> , алеж їх зовсім не припускала структура і
doc#56 тлі <g/> . Петро І любив нас <g/> , коли палив Батурин <g/> , і Катерина II <g/> , коли знищувала Гетьманщину й Січ <g/> . Нове
doc#84 від Росії часів Іванів III і IV <g/> , Петра І і Катерини II <g/> . Ця концепція — зовсім не українська <g/> . Її
doc#36 , не був тривким <g/> . Наступні історичні полотна — « <g/> Катерина II біля труни імператриці Єлизавети <g/> » ( <g/> 1874 <g/> ) та
doc#26 » <g/> , « <g/> чистым выговором и приятным тоном <g/> » 28. Коли Катерина II подала йому руку для поцілунку <g/> , він <g/> , « <g/> не
doc#83 . Смішний <g/> , надокучливий <g/> , — він на домагання Катерини II стає перед суд єпископів <g/> , його засуджують до
doc#94 і <g/> , може <g/> , вбивцю — Лаврентія Берію <g/> . У часи Катерини II її придворний поет <g/> , який добре знав
doc#94 . Так поводилися Іван Грозний <g/> , Петро І <g/> , Катерина II <g/> … Олександер 1 спробував діяти без цього і
doc#9 такі вжиті Шевченком слова <g/> , як Заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло " <g/> кружало <g/> " ( <g/> там-таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> «
doc#78 такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> «
doc#71 [ <g/> Катерина <g/> ] <g/> , та в запічку </p><p> Дитину колише <g/> </p><p> ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> , 1838 р. <g/> ) <g/> . </p><p> Сліпий вшкварив <g/> . Навприсядки </p>
doc#9 діялектів може бути проілюстрована вже з « <g/> Катерини <g/> » <g/> , де протягом однієї сторінки читаємо <g/> : « <g/> Реве <g/> ,
doc#78 діялектів може бути проілюстрована вже з « <g/> Катерини <g/> » <g/> , де на протязі однієї сторінки читаємо <g/> : « <g/> Реве