Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 У « <g/> Камо грядеши [ <g/> _ <g/> ?
doc#31 Ця перша спроба <g/> , недосконала й неповна <g/> , дає нам право сказати <g/> , що ранні памфлети Хвильового <g/> , зібрані в циклах « <g/> Камо грядеши [ <g/> _ <g/> ?
doc#45 Повернувся він у серпні 1863 року <g/> , десь "'Ред 13-им числом <g/> , бо цього дня " <g/> Московские ведомости <g/> " <g/> , редаґовані горезвісним Михаілом Катковим <g/> , атакували його як особу з породи Бакуніних і Герценів <g/> , що виконувала польську місію в Галичині <g/> .
doc#27 " Ото ще мені " <g/> недоріка <g/> , убога каліка <g/> "» <g/> !
doc#97 , творення машкари « <g/> простого русского человека <g/> » <g/> : Шевченко « <g/> пускал " <g/> пробный шар <g/> "» ( <g/> 1 <g/> , 180 <g/> ) <g/> ; « <g/> как бы кто не накатал жалобу <g/> » (
doc#47 Ця система поглядів <g/> , яку хвора поетка боронила запекло <g/> , беручи мало не за особистих ворогів тих <g/> , хто висловлював сумнів <g/> , виявилася в статті <g/> , спрямованій проти поглядів Е. Райса на творчість Андієвської <g/> , « <g/> З " <g/> родовідної <g/> "» ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> , в її розлогих примітках до « <g/> На далеку дорогу <g/> .
doc#31 "» ( <g/> « <g/> Ви питаєте <g/> , яка Европа <g/> ?
doc#28 Можливо <g/> , писатиму колись мемуари <g/> , от і готова канва – хронологічні дати і записи головних вражень <g/> "» ( <g/> підкреслення мої <g/> , – Ю. Ш. <g/> ) <g/> .
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском ідеології українського войовничого фашизму <g/> , під натиском ідеології тієї урбанізованої української буржуазії <g/> , яка мріє зробити з України велику імперіялістичну державу <g/> » <g/> . </p>
doc#31 За рік <g/> , 15 червня 1927 р. <g/> , нові тези « <g/> Політика партії в справі української художньої літератури <g/> » вже безпосередньо посилаються на Хвильового <g/> , називаючи його підтримувачем « <g/> українських буржуазних літераторів типу " <g/> неоклясиків <g/> "» ( <g/> уже не « <g/> дрібнобуржуазних <g/> » <g/> !
doc#89 Справжній смак охоплює все <g/> , красоти всіх Гатунків <g/> , але від жадного не сподівається більше вдоволення й захоплення <g/> , ніж він може за своєю природою дати <g/> » ( <g/> « <g/> Гамбурзька драматургія <g/> » <g/> ) <g/> , Гете в своїх статтях про Байрона дав зразок вглядової критики і <g/> , вважаючи представників наглядової критики за « <g/> нетворчі натури <g/> » <g/> , характеризував їхню ролю словами <g/> : « <g/> На жаль <g/> , смак нетворчих натур має характер неґації <g/> , звуження <g/> , виключення і кінець кінцем позбавляє творчі шари сили й життя <g/> » ( <g/> « <g/> Коментарі до " <g/> Небожа Рамо <g/> "» <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 То автор вживає форми ми <g/> , то говорить про себе в третій особі ( <g/> « <g/> Що ж таке мистецтво взагалі <g/> , питають олімпійці <g/> » <g/> ) <g/> , то в другій особі множини ( <g/> « <g/> Ви скажете нам <g/> , що це аґітація за " <g/> зверхлюдину <g/> "» <g/> ) <g/> .
doc#27 в Галичині псевдо- " <g/> Просвіта <g/> " <g/> , а свого часу орудуватиме правдива " <g/> Просвіта <g/> "» <g/> ) <g/> .
doc#31 » <g/> ) <g/> ; масовізм ( <g/> Коряк — « <g/> наш " <g/> ужасний <g/> " масовик і апологет робітничої кляси <g/> » <g/> ) <g/> ; орієнтація в літературі на Европу ( <g/> « <g/> Коряк " <g/> ужасний <g/> " противник всього европейського <g/> » <g/> ) <g/> ; оборона романтизму ( <g/> « <g/> в " <g/> фактичний матеріял <g/> " завжди входять елементи " <g/> перебільшення <g/> "» <g/> ) <g/> ; змагання за новітню українську людину діла ( <g/> « <g/> Це вже не той хохол <g/> , що три години чухається <g/> » <g/> ) <g/> ; література на службі нації ( <g/> « <g/> Чи може ви думаєте <g/> , що сам Коряк і справді не творить для нації з підкресленням <g/> ?
doc#89 Сьогодні він взоруватиметься на Золя <g/> , завтра — на « <g/> популярні книжечки " <g/> Просвіти <g/> "» <g/> , позавтра на Дюма <g/> .
doc#16 <p> За Донцовим <g/> , Мономах « <g/> радив " <g/> не зріти на воєводи і сторожі <g/> , або на посадників і на баричі <g/> "» <g/> , себто пропонував не звертати жадної уваги на добробут і щастя окремої людини <g/> .
doc#31 хохлацького " <g/> просвітительства <g/> "» <g/> , що знову в'яжеться тисячами ниток із попередніми памфлетами Хвильового <g/> , знаходимо вже славословіє Москві <g/> : повторюючи мало не буквально статтю В. Чубаря в « <g/> Комуністі <g/> » з 30 травня 1926 р. ( <g/> « <g/> Про вивихи <g/> » <g/> ) <g/> , Хвильовий посилається на Драгоманова ( <g/> « <g/> В свій час іще Драгоманів про це ( <g/> впливи руської культури й літератури <g/> ) писав як про факт дуже втішний <g/> » <g/> ) і додає від себе <g/> : « <g/> А потім Роза Люксембурґ підкреслювала світове значення руської літератури <g/> » <g/> , — і далі <g/> : « <g/> Наша орієнтація на Москву <g/> !
doc#31 20 грудня майже всі талановиті письменники вийшли з « <g/> об'єднання пролетарських письменників " <g/> Гарт <g/> "» <g/> , що фактично перестало існувати як творча одиниця <g/> .
doc#56 Цирковий Щирий з Винниченкового «" <g/> Уміркований <g/> " та " <g/> щирий <g/> "» <g/> , що — пам'ятаєте <g/> ?
doc#47 Євгену Маланюкові <g/> » <g/> , і <g/> , можна думати <g/> , ця система мала бути фундаментально опрацьована в широко замисленій праці « <g/> На висвітлення до " <g/> Анти-світнє <g/> "» <g/> , яка лишилася незакінченою через смерть поетки <g/> .