This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | Це смертний гріх <g/> , тому що він порушує саму основу структури Всесвіту — гармонію і рівновагу людини в собі <g/> , у її стосунку до інших і в стосунку людини до Бога <g/> . |
doc#2 | Її суть — не люляння <g/> , але щось далеко глибше <g/> : сприймання світу як музичної гармонії і вміння відтворити цю гармонію <g/> , віднаходячи її навіть у найрізкіших дисонансах <g/> . </p> |
doc#3 | Рідше трапляються в полі спостережень однієї особи радикальні зсуви в поширених і поточних синтаксичних конструкціях <g/> , коли одна раптом « <g/> виходить з моди <g/> » <g/> , занепадає і на її місце приходить інша <g/> , нова <g/> , при чому <g/> , можливо <g/> , старша занепадає <g/> , а на її місце приходить нова <g/> , щоб заповнити порожнечу <g/> , а <g/> , можливо <g/> , спершу шириться нова конструкція — паралельна до старої <g/> , а потім у суперництві двох паралельних конструкцій перемагає ( <g/> а часом і не перемагає <g/> , а навпаки <g/> , « <g/> замах <g/> » не вдається і в змаганні нового і старого старе стверджує свою позицію <g/> ) <g/> . |
doc#4 | Можу уточнити <g/> , що писатиму майже виключно про другу <g/> , більшу й <g/> , як на мене <g/> , безмірно вартіснішу частину її книги <g/> , частину <g/> , що обіймає поезії від 1944 р. А в сторінках — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p> |
doc#4 | Ми тут маємо справу не з її архівом <g/> , а зі збіркою <g/> , як вона воліла ту збірку <g/> , те своє поетичне обличчя <g/> , бачити і бути баченим <g/> . </p> |
doc#4 | Як я це бачу <g/> , між її молодою поезією й пізньою відмінність як між гусеницею й многобарвним метеликом <g/> , з семирічним перебуванням у стадії лялечки <g/> , невидимо захованої в коконі <g/> . |
doc#4 | Ґете вступив у свій вік старіння збіркою « <g/> Західно- східний диван <g/> » <g/> , і в її гордовитому задумі було виявити подібність — унутрішню — в різноманітності — зовнішній — людських проявів діяльности й світосприймання в усій історії цієї неспокійної істоти — людини <g/> . |
doc#7 | Я дозволяю собі тепер називати її не тільки віршем <g/> , а й поезією <g/> . |
doc#7 | Це робило межі речень плинними <g/> , переплетеними <g/> , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного її членування <g/> . |
doc#9 | На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> . |
doc#9 | <p> Тогочасний підхід до мовних явищ і питому вагу великоукраїнських мовних впливів добре характеризує мовна дискусія 1873 р. Започаткував її Є. Сакун своєю статтею <g/> : « <g/> Замітки о рускім язиці <g/> » <g/> , де виступав з програмою вироблення якоїсь синтетичної української літературної мови <g/> . |
doc#9 | Взявши одну з говірок за основу <g/> , треба було б поповнити її елементами інших говірок <g/> , і при тому всіх одразу і без винятку <g/> , бо це сприяло б збагаченню літературної мови і взаємопізнанню частин українського народу <g/> . |
doc#9 | Через це Шевченкова мова тоді не сприймалася як штучно-синтетична <g/> : читач сприймав її в побутово-пісенних виявах і не сприймав у штучно-синтезованих <g/> . |
doc#9 | Уповноважують до цього не тільки загальні міркування про присутність стосунку висловів Олени Пчілки і до Галичини <g/> , а й — це головне — її загальне ставлення до Галичини <g/> , показане нею насамперед у повісті « <g/> Товаришки <g/> » <g/> , про яку мова в нас буде далі <g/> . |
doc#9 | <p> Міркування Люби в « <g/> Товаришках <g/> » Олени Пчілки на тему про характер української літературної мови й шляхи її розвитку відповідають саме на таке й подібне ставлення до того <g/> , що сучасникам здавалося експериментами М. Старицького <g/> . |
doc#9 | Се понижати свою народну гадку <g/> , обрікавши її стояти вічно лиш на одному ступні первісному <g/> ! |
doc#9 | У галичан є чимало гарних форм <g/> , яких нам не стає — чому ж з них не скористуватися <g/> »3. І <g/> , остаточно ставлячи всі крапки над і <g/> , Б. Грінченко так формулює тепер свій мовний ідеал <g/> : « <g/> Мова тоді тільки буде і найкращою і найзрозумілішою <g/> , коли в основі її буде народна мова наддніпрянської України з потрібними додатками з народної мови буковинців та галичан <g/> »4. </p><p> Таким чином <g/> , тепер Б. Грінченко визнає і доконечність галицької пайки в літературній мові <g/> , а отже <g/> , діялектну многоосновність літературної мови <g/> , і участь у літературній мові штучно створюваного елементу ( <g/> складені в народному дусі слова <g/> ) <g/> , обстоюючи тільки чистоту мови від чужомовних впливів і домішок <g/> . |
doc#9 | А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p> |
doc#9 | Особливо ж численні приклади можна подати з дієслів <g/> : показуватися — виявлятися ( <g/> Показалося <g/> , що школа замкнена <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 31 <g/> ) <g/> ; почуватися — почувати себе ( <g/> « <g/> Він почувався на волі <g/> » - « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 67 <g/> ) <g/> ; перестрашитися — злякатися ( <g/> « <g/> Соломія сиділа перестрашена <g/> » - Там же <g/> , 88 <g/> ) <g/> ; млоїти - нудити ( <g/> « <g/> Під серцем її млоїло <g/> » — Там же <g/> , 95 <g/> ; Грін <g/> . |
doc#9 | Тут не стоїть завдання всебічно її характеризувати <g/> . |