This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | босоногої дівчини <g/> , яка носить пиво з льоху <g/> , | є | настільки трагічним <g/> , аж з нього випливає |
doc#1 | та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , де героєм | є | авторське « <g/> я <g/> » <g/> . Багатопляновість і відхід від |
doc#1 | . </p><p> Хреста ніхто не поставить </p><p> І не пом'яне <g/> , — </p><p> | є | усвідомлення неминучосте <g/> , але немає |
doc#1 | коріння тихо <g/> , </p><p> любо Зелені парості ростуть <g/> . </p><p> Це й | є | ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід |
doc#1 | завдань у вивченні творчости Т. Шевченка | є | уважний перегляд кожного з періодів <g/> , щоб |
doc#4 | парафразою з міту про фрігійське подружжя | є | вірш <g/> , що починається рядком « <g/> Над твоєю труною |
doc#4 | … </p><p> ( <g/> « <g/> Вечір <g/> » <g/> ) </p><p> Смерть тут — « <g/> милосердна мати <g/> » <g/> , і | є | солодкість у беззахисності перед нею <g/> , а в |
doc#5 | Безпалько виганяє Марту з праці ( <g/> і для цього він | є | в списку дійових осіб <g/> ) <g/> , Іванчук спричиняється |
doc#5 | вражав не кожного <g/> , а поодиноких людей <g/> . І це | є | невеличка драма число два <g/> , невеличка драма |
doc#5 | не є ні матеріялістична <g/> , ні ідеалістична <g/> . Вона | є | наука та й годі <g/> . Вона безстороння і за напрям |
doc#6 | Справжнім тріюмфом мистцевої винахідливости | є | назва “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” <g/> , що |
doc#9 | з сусідніми націями <g/> »3. </p><p> 5. На Великій Україні | є | якісь не названі автором носії цього « <g/> маразму <g/> » |
doc#9 | функції мови <g/> . Яскравий приклад цього | є | слово прошу з широким діяпазоном його значень |
doc#9 | уже далеко за межі книжкової мови і <g/> , отже <g/> , | є | найкращим свідченням того <g/> , як органічно |
doc#9 | на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не | є | на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова |
doc#9 | ( <g/> на рідні землі <g/> , далекі подрузі <g/> ) <g/> . Такі | є | форми інфінітива на -ть <g/> , органічно прийняті |
doc#9 | а з новіших — О. Стефановичем <g/> . У словотворі такі | є | іменники жіночого роду з наростком -овка на |
doc#9 | » і « <g/> дводіялектною <g/> » літературними мовами | є | не тільки генетичною за своєю природою <g/> . Вона |
doc#9 | виявляється в мові Котляревського <g/> , | є | неминуча на перших етапах розвитку всякої |
doc#9 | більшим числом прикладів до Синявського <g/> : </p><p> 1. о <g/> , | є | в закритих складах часто не переходять в і не під |