Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Напруга суб'єктивної розпуки й волі не меншає <g/> , але сублімується в мужність і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .
doc#4 <p> Про цю книжку <g/> , явно задуману як підсумок життєвої й творчої путі <g/> , Рубчак написав з позицій зрілого мужа <g/> , я тут <g/> , у цій статті <g/> , з погляду людини віку <g/> , близького до поетчиного <g/> .
doc#6 Рису цю я спостеріг дуже виразно на багатьох картинах <g/> , зібраних на переїзній виставці 1982—1984 р. З книги Морлі довідуюся <g/> , що ще раніше цю свого роду абстрактність таких кількаплощинних речей Курилика відзначив Айсікс у вступі до вінніпезької виставки 1970 року ( <g/> мені це видання тепер не приступне <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> 5. Розрізняємо наростки -инн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інн ( <g/> я <g/> ) <g/> , -енн ( <g/> я <g/> ) <g/> .
doc#14 я ледве не сказав політичне <g/> , але скажімо може історіо- софічне <g/> .
doc#14 Цим вона до певної міри продовжує ( <g/> я не кажу наслідує <g/> ) раннього Бажана <g/> .
doc#15 Характеристика Кудрявського <g/> , як перша <g/> , досить цікава <g/> , і я дозволю собі навести її тут <g/> : </p><p> У всіх шкільних граматиках можна знайти твердження <g/> , що речення не може існувати без присудка <g/> .
doc#16 Де і коли я говорив усі ці дурниці <g/> ?
doc#20 Я не брав участи в розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони значущі в своїй незначності <g/> , як їх любили обидві жінки — і я підсвідомо й зосторонь теж <g/> . </p>
doc#20 Пригадую <g/> , як у своєму скромному мешканні в бідній дільниці міста він мені пояснював <g/> , як звуться американські монети — нікл на 5 сентів <g/> , дайм на 10 <g/> , кводра ( <g/> цитата з нього <g/> ) — на 25. Він також пояснював мені <g/> , що монета дайм <g/> , природно <g/> , варта більше <g/> , ніж нікл <g/> , але розміром менша <g/> , щоб я не сплутав <g/> .
doc#21 Але я не був практичний <g/> , а чи був розумний <g/> ?
doc#30 ( <g/> І не знаю <g/> , чи я буду <g/> ) <g/> .
doc#30 Ваш покірний слуга не одну статтю про Шевченка написав <g/> , хоч ту Ви прецікаво покраяли <g/> , а ще не одну3. Приміром я думаю <g/> , що Шевченко ніколи <g/> , ані в « <g/> детские годы <g/> » не шанував як своїх ні [ <g/> тут <g/> , видно <g/> , друк необачно вийшов за межі сторінки <g/> .
doc#30 І теж я міг би <g/> , можливо <g/> , щось гавконути <g/> .
doc#30 І в другий раз вийшло — цілком випадково <g/> , — що я опинився в арабській частині міста <g/> .
doc#30 А тоді я був ще надія нації <g/> , і мене заохочувано до культурної діяльности2. I так я не знаю <g/> , чи ми виграли від розжалування Чкалова3. Все таки він був за панібрата з білими ведмедями ( <g/> чи то був Папанін4 <g/> ?
doc#30 Одну я і Вам передав <g/> .
doc#30 <p> У моїй особистій історії — це правда <g/> , що я чіпався інколи Донцова <g/> , але було б украй сумно <g/> , якщо моя роля була ВИКРИТИ Донцова <g/> .
doc#30 Але що ж я зроблю — коли Ви Шопенгауера <g/> , видно <g/> , не читали <g/> , а шкода <g/> .
doc#30 А поза тим — так я схильний думати — усе або майже все на земній кулі — вибухи взбесившейся материи <g/> , однаково — народження і смерть <g/> , і не бачу <g/> , чому одне одного краще10. </p><p> Ну от <g/> , маєте кілька виборів <g/> , — вичитати <g/> , розсваритися <g/> , прочитати патер ностер і т.д. <g/> , але найкраще — як у Травіаті ( <g/> яку знаю в ОБЩЕПОНЯТНОМ перекладі <g/> ) — нальемте полнее бокалы и выпьем <g/> , друзья <g/> , за любовь <g/> . </p>