Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію вибухів бомб і мін <g/> , милуватися вогненними ріками <g/> , які ще недавно були вулицями <g/> .
doc#2 І може б ми й повірили в тільки історичність цієї людини <g/> , якби дивним дивом не накладалося на цей комплекс почуттів ще одне <g/> : почуття рокованости <g/> .
doc#2 Хто ще в нас вміє це <g/> ? </p>
doc#2 Кожна з них - малий світ у собі <g/> , а нанизані на нитку циклу <g/> , вони творять майже епос <g/> , і тоді вони розкриваються ще новими гранями <g/> .
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#3 Замість конфіґурації типу п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий <g/> ) — п'яти голубів ( <g/> давальний <g/> ) перенесено структуру три голуби — трьох голубів—трьом голубам і т. д. <g/> , так що витворилася проміжна парадигма п'ять голубів — п'яти голубів ( <g/> родовий + у новій системі <g/> , радше родовий <g/> ) — п'яти голубам ( <g/> узгодження <g/> ) <g/> , що не могло не зробити загальну картину ще більш плутаною й внутрішньо суперечливішою <g/> . </p>
doc#4 В цьому вірші Наталі Лівицької-Холодної бачиш пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> » котячих лапок <g/> , хоч поза тим дуже мало дано з краєвиду <g/> .
doc#6 Але не становило б великої трудности — при бажанні — ці площини розбити якимись предметами <g/> , а ще легше було б не робити їх такими великими <g/> , збільшивши частину <g/> , відведену небу <g/> , яке можна було б позбавити площинного характеру <g/> , розбивши його геометрію контурами хмаринок <g/> .
doc#9 Вона мала б бути повнішою <g/> , ближчою до вичерпности <g/> , глибшою й всеохоплюючою <g/> , — якби доля подарувала мені ще півроку спілкування з Сімовичем і Дорошенком <g/> , ще півроку спокійного життя у Львові тоді <g/> , 1944 року <g/> .
doc#9 Що ці варіанти зближалися й зближалися <g/> , що основа сучасної літературної мови дводіалектна ( <g/> в якій пропорції — це ще питання <g/> , повної відповіді на яке ми ще не маємо <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 А повістярство <g/> , окрім прямої своєї користи <g/> , пригодилось би ще й тим <g/> , що піддавало б галичанам сирого <g/> , первісткового язикового матеріялу для літературно-наукового обробляння нашої речі <g/> .
doc#9 »1. А ще красномовніша була позиція Б. Грінченка <g/> , який мовчки виключив М. Старицького з числа використаних у своєму словнику джерел <g/> , хоч до числа цих джерел входять такі типово галицькі етнографічні матеріяли <g/> , як записи В. Шухевича <g/> , О. Кольберґа <g/> , І. Верхратського або В. Гнатюка <g/> .
doc#9 <p> Але ще далеко більше серед « <g/> неологізмів <g/> » М. Старицького слів <g/> , що справді не витворені ним самим <g/> , а взяті з заходу <g/> : з Волині <g/> , Галичини <g/> , частково навіть з польської мови <g/> .
doc#9 ще 307 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 Таким принциповим моментом у статті А Кримського <g/> , крім загальної оцінки впливів різних українських земель на літературну мову <g/> , було ще питання про русизми й полвонізми <g/> .
doc#9 <p> Другий виступ належав знов Б. Грінченкові <g/> , який у своїй новій статті1 забирає ще раз голос <g/> , щоб показати <g/> , що й наддніпрянці брали участь у творенні української науково-публіцистичної мови <g/> . </p>
doc#9 А. Кримський писав <g/> , що Франкова лексика « ( <g/> як і багатьох інших талановитих письменників <g/> ) <g/> , зробила великий вплив на лексику загальноукраїнську <g/> , та ще й довго впливатиме на ню <g/> .
doc#9 <p> Західноукраїнська і зокрема галицька мовна стихія в творах Лесі Українки виявляється і в ще глибших <g/> , формальніших моментах — у типах синтаксичних зв'язків <g/> , у морфологічно-звукових особливостях <g/> , у наголосі <g/> .
doc#9 » <g/> , 3 <g/> ) <g/> ; від з родовим відмінком у часових зворотах <g/> , що показують вихідний пункт дії ( <g/> початковий <g/> ) ( <g/> « <g/> Відозви <g/> , якими від кількох днів засипувано місто <g/> » — « <g/> Сміх <g/> » <g/> , 107 <g/> ) <g/> ; перед з орудним відмінком у часових зворотах <g/> , що показують часову відстань від певного моменту в минуле ( <g/> « <g/> Веселі води <g/> , що перед годиною були ще снігом <g/> , бігли <g/> » — « <g/> Лист <g/> » <g/> , 217 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 <p> Питання ускладнюється ще тим <g/> , що крім позитивних впливів на літературну мову галицька мовна стихія могла справляти ще й вплив негативний <g/> , який дослідити ще незмірно тяжче <g/> .