Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Як не існували пацюки чи таргани <g/> .
doc#0 І чи роман був антимілітаристичний <g/> , а чи просто пасквіль на вайлуватого чеха <g/> , що його недоречно вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p>
doc#1 Це « <g/> Саул <g/> » <g/> , датований 13-м жовтня I860 р. Мабуть <g/> , не випадково цей твір залишився незакінченим чи <g/> , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> .
doc#1 Наскільки нам відомо <g/> , Т. Шевченко навіть не пробував братися за нього ще раз Даремно також шукати в цьому періоді « <g/> подражаній <g/> » пророкам чи іншим уступам із Біблії <g/> .
doc#1 Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду не можна підходити з погляду слідчої комісії чи з критеріями реалістичної творчости <g/> .
doc#3 Хоч обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа ( <g/> pluralia tantum <g/> ) <g/> , розвиток цієї конструкції <g/> , уже півтора століття вживаної в літературній мові <g/> , відповідає загальній еволюційній тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#5 Це бринить також у кожному рядкові поетів <g/> , дарма чи вихваляють вони життя <g/> , чи похмуро заперечують <g/> .
doc#5 Це конфлікт раціонального і іраціонального <g/> , байдуже <g/> , чи це останнє було коханням <g/> , мистецтвом чи відчуттям приналежности до нації <g/> .
doc#6 Не була такою ані виставка в Вінніпезі 1980 року з її 51 картиною <g/> , ані переїзна виставка 1982—1984 років <g/> , що відкрилася в Кітченері <g/> , а закрилася в Торонто <g/> , з її 49 чи 50 експонатами <g/> , бо вона була обмежена спеціальною темою — “ <g/> Як Курилик бачив Канаду <g/> ” <g/> .
doc#6 А все таки тематичне обмеження переїзної виставки внеможпивило показ Курилика в еволюції і виключило всю іншу тематику від натюрмортів до його палестинських чи українських творів <g/> . </p>
doc#6 До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в екзистенціялістичних аспектах Куриликової творчости слід поставити на карб безпосередніх чи посередніх впливів ( <g/> ідеї носяться в повітрі <g/> ) <g/> , а що постало з паралельного внутрішнього духового розвитку мистця <g/> . </p>
doc#6 Невідомо <g/> , чи Курилик взагалі знав Караваджо <g/> .
doc#6 Натуралістичний деталь змушує глядача повірити в правду образу <g/> , а тоді цей глядач уже без сумнівів іде до дійсно центрального в картині <g/> , до її позаречевого <g/> , чи радше понадречевого змісту <g/> . </p>
doc#6 У побутових картинах глядач іде від фотографічної реальности або натуралізму до ідеї <g/> , в картинах з “ <g/> посланням <g/> ” — від ідеї до фотографічно-натуралістичної реальности чи то пак речевости <g/> .
doc#6 Чи вона йде через Дієґо Ріверу <g/> , чи виникла спонтанно <g/> , сказати сьогодні не можна <g/> .
doc#8 Найменше був Петров народнім трибуном <g/> , промовцем чи педагогом <g/> .
doc#9 Галичину трактовано як терен однієї з багатьох місцевих говірок України <g/> , — як <g/> , скажімо <g/> , Лутанщина <g/> , чи Сумщина <g/> , чи Вінниччина <g/> …
doc#9 Не збиваючи такої оцінки ролі М. Старицького в розвитку нашої літературної мови <g/> , ми мусимо поставити тут його мовні здобутки <g/> , його « <g/> кузню слів <g/> » під дослід з того погляду <g/> , чи можна до них прикласти і першу половину висловлювань Олени Пчілки — Люби <g/> , чи можна говорити про те <g/> , що і М. Старицькому імпонує мова галицької інтелігенції <g/> .
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#9 Але технічна <g/> , а почасти й природничо-медична термінологія ця внаслідок опору совєтської влади її запровадженню великою мірою лишилася поза широким мовним ужитком <g/> , і тільки майбутнє покаже <g/> , чи стане вона органічною складовою частиною живої мови <g/> .