Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ) <g/> , але автор не мав змоги перевірити ці відомості <g/> . </p>
doc#3 <p> У часі ширення цих метастаз збіглося з двома іншими явищами <g/> : занепад двоїни і семантична невтралізація числівників <g/> , умовно називаних збірними <g/> , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями діялектично-територіяльного типу <g/> .
doc#3 В обох досі виданих томах ДУМ конструкціям типу двоє речень приділено по мапі <g/> , 275 ( <g/> почасти і 274 <g/> ) в томі 1 і 258 в томі 2. Оминаючи деталі <g/> , в цілому ці мапи прекрасно збігаються з моїм матеріялом <g/> , ексцерпованим з творів красного письменства і обговореним на початку цього мого звідомлення <g/> .
doc#4 Наведу ці свідчення <g/> .
doc#4 Шукання ці <g/> , правда <g/> , були корисні <g/> .
doc#4 Обидві ці форми свідомо використовував Тичина <g/> , згадаймо <g/> , з одного боку <g/> , його — так і названу « <g/> Фуґу <g/> » <g/> , а з другого <g/> , скажімо <g/> , « <g/> Живемо комуною <g/> » <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> З минулого <g/> » <g/> ) </p><p> Та ці переходи між я — ти — ми — річ досить поширена <g/> .
doc#4 Вони — порух вражень поетки і відрух її поетичного бачення світу <g/> , нічим не обмежене й не скуте плетиво вражень і реакцій на ці враження <g/> .
doc#6 Навіть там <g/> , де на перший погляд ідеться про суто побутові деталі <g/> , виявляється раз-у-раз <g/> , що мистець подавав ці деталі як значущі з ідейно-філософського погляду компоненти <g/> .
doc#6 Деякі картини многоепізодні і ховають у собі можливості багатьох “ <g/> історій <g/> ” <g/> , але ці історії лишаються нерозкритими назвою <g/> : “ <g/> Після балю в Жоліфу <g/> ” <g/> , “ <g/> Кузня <g/> ” <g/> .
doc#6 Курилик усвідомлював ці речі <g/> .
doc#6 В суто малярському пляні ці вкраплення іншого кольору ( <g/> наприклад <g/> , у " <g/> Пйотр Ярош <g/> ” або “ <g/> Хто бачив вітер <g/> ” 1 <g/> ) підкреслюють гру кольорів у центральних і домінантних площинах <g/> , як це не раз робили американські абстракціоністи <g/> , що супроводжували площину <g/> , яка цілком домінує в картині <g/> , райдугою кольорів на окрайках полотна ( <g/> наприклад <g/> , Жюль Оліцький <g/> , Морріс Льюїс у серії " <g/> грецьких літер <g/> ” <g/> , зокрема в “ <g/> Гамма Пі <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#6 Знищені скоро після їхнього виконання за <g/> , мовляв <g/> , невідповідність вимогам соціялістичного реалізму і порядком ліквідації школи Михайла Бойчука <g/> , як нібито націоналістичної <g/> , ці фрески ледве чи могли бути відомі Куриликові <g/> , навіть у репродукціях <g/> .
doc#7 Прапори ці <g/> , певна річ <g/> , повинні мати їхні партійні барви <g/> .
doc#9 Отже <g/> , основний критерій оцінки елементів при будуванні цієї літературної мови — відрубність від інших мов <g/> , окремішність <g/> , своєрідність за всяку ціну <g/> , хоч би ці варіянти й не вкладалися в єдину систему <g/> .
doc#9 Відновити <g/> , що саме тоді позичене <g/> , тепер важко <g/> , бо здебільшого ці позичення робилися більш-менш стихійно <g/> , без спеціяльного усвідомлення <g/> .
doc#9 Така переходна доба властива багатьом молодим літературам <g/> »2. </p><p> От через ці два чинники <g/> : виробленість <g/> , хоч би і відносну <g/> , газетної і науково-публіцистичної мови в Галичині <g/> , з одного боку <g/> , появу нового — назвім його умовно міським — покоління письменників ( <g/> та й інтелігенції взагалі <g/> ) <g/> , з другого боку <g/> , — повернутися до того стану <g/> , який був у мові двадцять-тридцять років тому <g/> , стало неможливим <g/> .
doc#9 <p> Зате не підлягає жадному сумніву величезна роля української школи <g/> , що саме постає в ці роки <g/> , в закоріненні у народну гущу здобутків української літературної мови попереднього періоду <g/> .
doc#9 У своїй переважній частині ці галичани працювали по школах <g/> , у пресі <g/> , в наукових закладах <g/> .
doc#9 Причина цього ясна <g/> : всі ці письменники виросли в атмосфері російської поезії з її підкресленим двомовним характером та їх жанровим поділом <g/> .