Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 І Харків був не місто <g/> , не Харків навіть <g/> , а якийсь покруч <g/> , Шаркоф звали його німці <g/> , хоч і німецьким місто це не було <g/> . </p>
doc#1 Це не звичайна риторика <g/> , це — превентивна <g/> , натужна риторика <g/> , що змагається з хаосом та анархією <g/> .
doc#1 Але коли й припустити це на хвилину <g/> , то подальшому « <g/> підросли <g/> » годі знайти пояснення <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#5 <p> Одначе це дивні двоє <g/> .
doc#6 І зв'язане це <g/> , либонь <g/> , з символізмом або знаковістю бачення світу в Курилика і в них <g/> , риса чужа Кріґгофові й голляндським жанристам <g/> . </p>
doc#6 Релігія <g/> , малювання <g/> , писання — це <g/> , як уже сказано <g/> , були ті заслони <g/> , якими він рятувався від душевної травми або й руїни <g/> . </p>
doc#6 Курилик <g/> , звичайно <g/> , знав це просте правило гри <g/> .
doc#9 Як це могло статися <g/> ? </p>
doc#9 Мова нашої газети для них зовсім чужа <g/> , нею обурюються й люди <g/> , які щиро хотіли б <g/> , щоб розвинулася наша преса <g/> »5. </p><p> Але попри всі труднощі перших кроків це був історично доконечний етап піднесення мови від хутора до масштабів справді всеукраїнської літературної мови — і тільки люди <g/> , далекі від практичної роботи <g/> , обмежені хуторянським животінням <g/> , могли журитися в цей час за втраченою нібито « <g/> полтавсько-київською чистотою <g/> » української літературної мови <g/> .
doc#9 <p> Якщо в попередньому уступі ми ввесь час говорили про західноукраїнські мовні елементи в творчости Лесі Українки <g/> , а не спеціяльно про галицькі <g/> , то робили це з міркувань обережносте <g/> .
doc#9 Галичина жила цілком окремим життям <g/> , і тільки дуже нечисленні вістки про це життя долітали до вух українців в УССР <g/> .
doc#9 Як бачимо <g/> , все це слова або конструкції <g/> , живцем перенесені з російської мови <g/> .
doc#9 Коли важко простежити позитивні впливи <g/> , то незмірно важче зробити це щодо впливів негативних <g/> .
doc#9 Не можна вважати питання про це за вивчене <g/> , але деякі спостереження й припущення наважуємося висловити <g/> . </p>
doc#10 Скільки на процесі залюбки підкреслювано “ <g/> непролетарське <g/> ” походження підсудних <g/> , то брак згадки про це в випадку Ганцова можна вважати за вказівку <g/> , що його батько не був ані священиком <g/> , ані дідичем <g/> , ані хоч трохи вищим урядовцем <g/> .
doc#10 Завдання це <g/> , як відомо <g/> , вперше поставили С.Смаль-Стоцький і Т.Ґартнер <g/> .
doc#11 Було це не більше й не менше <g/> , року 1828 <g/> , а звали подорожнього Гайнріх Гайне <g/> .
doc#11 ) Хоч уже достеменно відомо <g/> , що це постмодернізм <g/> , постфевдалізм <g/> , поствандалізм <g/> , постокультизм і ще там щось <g/> .
doc#14 Коли ж він про це тільки проговорюється <g/> , але не говорить <g/> , то це значить <g/> , що він не вважає за потрібне про це говорити <g/> .