Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Бо поезія Лятуринської глибока <g/> , і <g/> , хоч які прозорі її хвилі <g/> , не завжди легко побачити дно </p><p> Розкриваю свої карти одразу <g/> .
doc#3 Ніяких революцій <g/> , хоч би і наймінімальніших <g/> . </p>
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#4 « <g/> Старі <g/> » поезії виступають циклами <g/> , де кожний вірш несе свій нумер і здебільша не має назви <g/> , натомість « <g/> нові <g/> » не гуртуються в цикли <g/> , кожний вірш <g/> , хоч який короткий <g/> , несе свою назву <g/> , багато з них — і підназву — « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> , підкреслюючи тим їхню епізодичність <g/> , завершеність у собі <g/> , самодостатність <g/> , самоцінність <g/> .
doc#4 В цьому вірші Наталі Лівицької-Холодної бачиш пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в першому сліді « <g/> босих <g/> » котячих лапок <g/> , хоч поза тим дуже мало дано з краєвиду <g/> .
doc#4 Ба навіть можна спостерегти <g/> , що певні мотиви концентруються в певних роках <g/> , хоч і не обмежуються на цих роках <g/> .
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#6 <p> Логіка композиції картини говорить про інше <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , сила релігійного переконання могла створювати ілюзію щастя у визнанні й прийнятті своєї малости <g/> . </p>
doc#6 У Крігтофа ми знаходимо індіян <g/> , французьких habitants тощо <g/> , в Курилика є цілі серії картин про окремі національності Канади <g/> ) <g/> , в оповідності картини тощо ( <g/> хоч Кріґгофові цілком чужий ідеологізм Курилика <g/> ) <g/> .
doc#6 Згадаймо хоч би назви деяких літографічних серій Одільона Редона ( <g/> якого Курилик цінив <g/> , — пор <g/> .
doc#6 Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і знавцем літератури <g/> , особливо новітньої <g/> , хоч знаємо <g/> , що в дитинстві і в ранній молодості він читав багато й жадібно <g/> . </p>
doc#8 <p> Петров умів геніяльно не помічати людей і не шанувати їх <g/> , хоч разом з тим був завжди з усіма в добрих стосунках <g/> .
doc#9 Отже <g/> , основний критерій оцінки елементів при будуванні цієї літературної мови — відрубність від інших мов <g/> , окремішність <g/> , своєрідність за всяку ціну <g/> , хоч би ці варіянти й не вкладалися в єдину систему <g/> .
doc#9 Свого погляду вона не змінила й пізніше <g/> , хоч і була проти крайности і пересад <g/> .
doc#9 Але й дальше « <g/> розгаличанення <g/> » літературної мови припинено чи хоч би загальмовано <g/> , а де в чому завдяки виступам М. Бажана <g/> , Ю. Яновського <g/> , А. Кримського та інших пощастило й повернути літературну мову на старі позиції — позиції двадцятих років <g/> .
doc#9 Це стосується не тільки якихось суто урбаністичних понять <g/> , а й широкого кола побутових понять і уявлень <g/> , що хоч трохи виходять за межі сільського побуту <g/> . </p>
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба пам'ятати — про це вже була мова вище <g/> , — що й мова творів І. Нечуя-Левицького зовсім не очищена остаточно й цілковито від галицизмів у лексиці <g/> , їх небагато в нього <g/> , але вони все-таки є <g/> , хоч би в тих межах <g/> , які визнає він сам ( <g/> а в дійсності й поза тими межами <g/> ) <g/> .
doc#9 Так здебільшого зафіксований наголос цієї категорії слів у старих словниках <g/> , хоч це не можна взагальнювати ( <g/> пор <g/> .
doc#9 А визначальний вплив словника Грінченка на дальший розвиток літературної мови — факт безперечний <g/> , хоч і не досліджений у деталях <g/> . </p>
doc#10 Головним носієм другої <g/> , хоч і без розриву з першою <g/> , був за всіма ознаками саме Ганцов <g/> .