Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Можна списати гору паперу <g/> , трактуючи цю мініятюру <g/> , зібрати докупи всі мотиви Шевченкової поезії <g/> , з якими її поєднують ті чи інші алюзії <g/> , але і в кращому випадку все те буде тільки гіпотезою <g/> , тільки вірогідністю <g/> .
doc#1 <p> Це й є ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет писав трьома тижнями раніше <g/> .
doc#3 Більшість дослідників і популяризаторів просто не помічають чи воліють не помічати еволюції наших конструкцій <g/> , мимохідь кинуть словечко про те <g/> , що вони звуть традиційно « <g/> збірними числівниками <g/> » ( <g/> хоч які ті числівники сьогодні далекі від збірности <g/> ) і на тому ставлять крапку <g/> .
doc#5 Він змінився за ті небагато років <g/> , що відокремили його від « <g/> Міста <g/> » <g/> .
doc#6 Обидва вони вийшли з селянської хати <g/> , де батьки їхні і уявити не могли мистецької кар'єри своїх синів <g/> , бо ті батьки взагалі ледве чи знали <g/> , що таке мистецтво як професія <g/> .
doc#6 Але ось парадокс <g/> : на торонтській виставці глядачів — принаймні того дня <g/> , як я був у музеї <g/> , — майже не було <g/> , а ті <g/> , що були <g/> , проходили швидко через великі залі <g/> , не затримуючися перед картинами <g/> , — на виставці Курилика глядачів не було аж рясно <g/> , але було пропорційно далеко більше <g/> , і вони довго зупинялися перед картинами <g/> , придивлялися до деталів <g/> , обговорювали їх <g/> , часом сміялися з гумористичних деталів <g/> , — одне слово <g/> , вони реагували жваво і творчо <g/> .
doc#6 Як розпадеться недобудована Вавилонська вежа <g/> , так загине й торонтська ратуша <g/> , — ніби каже Курилик <g/> , — і в її порожнечі або під її руїнами загинуть і ті знеособлені й безбожні “ <g/> екзистенціялісти <g/> <g/> .
doc#6 Релігія <g/> , малювання <g/> , писання — це <g/> , як уже сказано <g/> , були ті заслони <g/> , якими він рятувався від душевної травми або й руїни <g/> . </p>
doc#6 Але фрескоподібні твори Курилика <g/> , що про них тут мова <g/> , мало нагадують ті мехіканські розписи стін <g/> .
doc#6 Натомість деякі з них <g/> , особливо ті <g/> , що змальовують польських робітників на фізично тяжкій праці <g/> , дивовижно нагадують дещо з праць українських бойчукістів <g/> , у Хаджибейському санаторії коло Одеси й у харківському Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> .
doc#8 Ще раз ствердилося <g/> , як мало хто розумів Петрова і як мало він дбав за те <g/> , що його розуміли ті <g/> , хто його не розумів <g/> . </p>
doc#9 , себто на ті елементи <g/> , що можуть нас тут цікавити <g/> .
doc#9 З України досі йшло світло в Галичину <g/> , твори українські ідейно стояли вище од галицьких та й мали вплив <g/> »3. З цього критерію залежносте мовних впливів від позамовних суспільних чинників випливає і те <g/> , що в ті роки Галичина впливала на українську літературну мову <g/> , випливає і погляд А. Кримського на майбутнє <g/> : « <g/> Те з нарічий стане пануючим <g/> , яке зробить найбільше на ріднім полі <g/> , — яке видасть найкращі писання ( <g/> я розумію найкращі змістом <g/> ) <g/> .
doc#9 Передові кола інтелігенції знали ті труднощі <g/> , що виникали в зв'язку з перенесенням галицьких мовних елементів до великоукраїнської преси <g/> , але мусіли це перенесення робити як для того <g/> , щоб не допустити творення двох літературних мов <g/> , так і тому <g/> , що іншого виходу не було <g/> , заступити все вироблене в мові галицької преси не було чим <g/> .
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#9 Книжка здебільшого сприймається пасивно <g/> , школа вимагає від кожного учня активного засвоєння <g/> , тим-то не можна переоцінити значення школи ні для стабілізації літературної мови взагалі <g/> , ні для прищеплення вироблених перед тим у розмірно вузькому колі людей норм української літературної мови в ті роки <g/> . </p>
doc#9 Подаю тут ті з них <g/> , що становлять тепер невід'ємну складову частину словника сучасної літературної мови <g/> : крок <g/> , карк <g/> , засада <g/> , ґречність ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , властивість <g/> , зарозумілість <g/> , ув'язнення ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , тримати <g/> , тлумачити <g/> , закидати ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , очікування <g/> , авантура ( <g/> 19 <g/> ) <g/> , необізнаний ( <g/> 25 <g/> ) <g/> , вплив ( <g/> 49 <g/> ) та ін <g/> . </p>
doc#9 У дужках подаємо <g/> , коли вони заслуговують на інтерес <g/> , ті варіянти <g/> , які І. Нечуй-Левицький пропонує <g/> , щоб заступити ними немилі йому галицизми <g/> : відчувати <g/> , пристрасті ( <g/> прилюбність <g/> ) <g/> , доробок ( <g/> добуток <g/> ) <g/> , штучний ( <g/> робляний <g/> ) <g/> , відокремленийxxxii <g/> , рух ( <g/> 16 <g/> ) <g/> , ріжний <g/> , явище ( <g/> з'явище <g/> ) <g/> , сумніватися ( <g/> вагатися <g/> ) <g/> , короткозорий ( <g/> низькоокий <g/> ) <g/> , відносини ( <g/> стосунки <g/> ) <g/> , зокрема <g/> , попит ( <g/> запит <g/> ) <g/> , підприємство ( <g/> запо- падність <g/> ) <g/> , рахувати ( <g/> лічити <g/> ) ( <g/> 17 <g/> ) <g/> , чекати ( <g/> ждати <g/> ) <g/> , річниця ( <g/> роковини <g/> ) ( <g/> 18 <g/> ) <g/> , поневолення ( <g/> заневоління <g/> ) <g/> , страдник
doc#9 <p> Далі подаємо ті прийменникові конструкції <g/> , де західноукраїнський і східноукраїнський варіянти в літературній мові співіснують рівнобіжно <g/> . </p>
doc#9 Маркевич уважає за « <g/> грубі <g/> » вже на південь від чернігівських положені говірки — назвімо їх тут і далі умовно полтавськими <g/> , — а ті <g/> , що лежать на північ від чернігівських <g/> , себто в термінології Шафонського литовські або поліські <g/> : що ж до чернігівських і полтавських говірок <g/> , то вони для нього вже стоять на одному рівні <g/> .