Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#2 Двадцять п'ять років це період <g/> , що дає можливість підсумовувати и порівнювати <g/> .
doc#4 І навіть не лише те <g/> , що « <g/> старі <g/> » були видані двома збірками 1934 і 1937 років <g/> , а пізніші — досі ні <g/> .
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#4 Така вона була в восьмому десятку його років у Івана Нечуя-Левицького <g/> , збайдужіла й охололо-закукурічена <g/> .
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#4 <p> А ось інша поезія <g/> , на чотирнадцять років старша ( <g/> 1952 <g/> ) <g/> : </p><p> На печі шкварчить у ринці масло <g/> , </p><p> стіл неприбраний <g/> , бите скло <g/> …
doc#4 <p> Це все — дитинство <g/> , а з років підліткування бачимо іншу групу образів <g/> , хоч далеко менше репрезентовану в збірці <g/> .
doc#6 <p> Для шістдесятих і сімдесятих років у Канаді <g/> , а ще більше у Сполучених Штатах творчість Курилика в її оповідному і в її філософському аспекті була анахронізмом або викликом <g/> , або тим і тим одразу <g/> .
doc#7 Солодкі руські поетеси перебивали західньоевропейські копії з запізненням на 50 років <g/> .
doc#7 Ми перебиваємо копії тих копій з додатковим запізненням у сорок років <g/> .
doc#8 <p> Такий підхід позначає всі ЗО років наукової і літературної праці Петрова <g/> .
doc#9 <p> </doc> </p><p> ПЕРЕДМОВА </p><p> Після багатьох років життя в Харкові я опинився 1943 р. у Львові <g/> .
doc#9 <p> Відповідно до « <g/> партійно-урядової <g/> » політики тих років ( <g/> до розпаду Радянського Союзу <g/> ) праці з історії української літературної мови нової доби <g/> , що тоді виходили <g/> , старанно замовчували цю проблематику <g/> , як здебільшого і <g/> , бодай поодинокі <g/> , випадки впливів Галичини на літературну мову <g/> .
doc#9 цього <g/> , що мова творів Лесі Українки все-таки ніколи не стає « <g/> галицькою <g/> » <g/> , що вона ввесь час міцно зв'язана з традиціями клясичної української літературної мови <g/> , вирослої з мови Шевченка і « <g/> Основи <g/> » <g/> , і ми зможемо висунути твердження <g/> , що Леся Українка в мові своїх творів свідомо й досить послідовно здійснювала той ідеал <g/> , ту програму розвитку мови на много-діялектній основі з умовою <g/> , щоб мова ця лишалася всеукраїнською <g/> , а не була вузькольокальною <g/> , який ( <g/> ідеал <g/> ) і яку ( <g/> програму <g/> ) вона зформулювала <g/> , як ми бачили <g/> , ще в першій половині дев'ятдесятих років у листі до Й. Маковея <g/> . </p>
doc#9 Тут вплив цей здійснюється через правопис <g/> , який <g/> , як відомо <g/> , має компромісовий східно- західноукраїнський характер ( <g/> говоримо про правопис 1927—1928 років <g/> ) <g/> .
doc#9 Починаючи від двадцятих років нашого століття <g/> , поетична школа так званих « <g/> неокласиків <g/> » <g/> , зокрема у поезії Максима Рильського <g/> , прагнула до цього ідеалу <g/> .
doc#10 Перед ним <g/> , як і перед Оленою Курило <g/> , як перед українським мовознавством 20-их років явно стояло завдання по-новому вивчити цю проблему і встановити <g/> , наскільки вона реальна <g/> .
doc#10 Розгром Академії Наук на початку 30-их років змушує Курило тікати з Києва <g/> .
doc#14 Якщо доба і доля відвели поетові досить років <g/> , то його жертва не буде ні пізньою <g/> , ні марною <g/> . </p>