Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 переправляти двоє речень на архаїчніше два речення <g/> . </p><p> Що нам скаже в цій справі наше прескриптивне і
doc#7 певних випадках у теперішньому часі <g/> , але друге речення вказує такою ж мірою на теперішній час ( <g/> пильнує
doc#7 , створювало якесь переливання речення в речення <g/> , а тим самим виривало мову поезії з звичайного
doc#9 кінцевої межі тривання дії головного речення ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata
doc#9 , приросток <g/> … <g/> ) <g/> , назви синтаксичних понять ( <g/> речення <g/> , підмет <g/> , присудок <g/> … <g/> ) <g/> , назви розділових знаків
doc#9 сполучника бо між однорядними членами речення <g/> , що <g/> , власне <g/> , почало ширитися найостаннішими
doc#10 на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання
doc#12 або становить собою заперечуваний присудок речення <g/> , то частку не пишемо нарізно <g/> , напр <g/> . <g/> : нсскошена
doc#12 або звертання <g/> , коли вони стоять на початку речення й вимовляються з окличною інтонацією <g/> , напр <g/> . <g/> :
doc#12 : Було це так <g/> … Справа виглядає так <g/> … </p><p> 2. Початок речення після знака оклику або знака питання <g/> ; але якщо
doc#15 мовознавчій дискусії про те <g/> , чи може існувати речення без особового дієслова <g/> . Це могло б легко
doc#15 граматиках можна знайти твердження <g/> , що речення не може існувати без присудка <g/> . Одначе ледве чи
doc#15 , навіть у літературі ми зустрічаємо такі речення <g/> , де тяжко було б щонебудь дорозумівати [
doc#15 Кудрявський продовжує <g/> : </p><p> Мені здається <g/> , що такі речення без дієслівного присудка мають однакове право
doc#15 вузька сфера вжитку <g/> . Але не визнавати їх за речення <g/> , мені здається <g/> , ми не маємо жадного права <g/> . </p><p> І
doc#15 хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським речення великою мірою випадають з даної ним же перед цим
doc#15 теми <g/> , бачимо <g/> , що Потебня справді розглядає речення з називним відмінком імени пожар <g/> ! пора <g/> ! стыд <g/> ! <g/> ,
doc#15 та ін <g/> . <g/> . </p><p> II </p><p> Отже <g/> , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах фігурують називні
doc#15 Ґебауера - Ертля подає в розділі про одночленне речення чимало прикладів називних речень <g/> ,
doc#15 має емоціональний або афективний характер <g/> , а речення не обов'язково позбавлене цього характеру <g/> ,