Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але мільйони дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з поміняними прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під теж облудний <g/> , постишевський монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> .
doc#0 <p> Коли берлінське небо стало занадто розжареним і працювати під ним стало неможливо <g/> , керівні органи німецької пропаганди вивезли редакцію « <g/> Дозвілля <g/> » ( <g/> як і газети « <g/> Земля <g/> » <g/> , видаваної для українських сільськогосподарських робітників <g/> ) до Пляуену <g/> , де зорганізували й друкарню з українськими шрифтами <g/> . </p>
doc#0 Сам Юра в титульній ролі викликав бурі оплесків і в Києві <g/> , і під час гастролів у Харкові <g/> .
doc#1 У читача <g/> , що постійно переноситься із Давнього Риму до сучасного Санкт-ГІетербурґу <g/> , під кінець складається враження <g/> , що він перебуває водночас усюди і ніде <g/> : драматичний конфлікт <g/> , таким чином <g/> , набирає універсального характеру <g/> .
doc#1 Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> , сум'ятного СТИЛЮ <g/> , ДО СТИЛЮ зосередженого <g/> , монолітного і гармонійного - означала не лише зміну форми <g/> .
doc#2 Читачі легко підставляють імена під кожний з цих випадків <g/> . </p>
doc#2 Або вони дані в зворотному порядку ( <g/> мУЖ - враЖУ <g/> ) <g/> , або один під наголосом <g/> , а другий без ( <g/> ЗУб — паЗУр <g/> ) і тільки в одному випадку звукоповтор підкреслений ( <g/> ЯСтруб — ЯСнім <g/> ) <g/> .
doc#2 Стилізації літопису й сумнівного в своїй пишноті Слова о полку починає товаришити від останнього вірша « <g/> Волинських майолік <g/> » пісня <g/> , і це перший раз у поетки звук гусел <g/> , ще до появи збірки під цією назвою <g/> .
doc#6 З-поміж пейзажів площина поля охоплює понад половину картини ( <g/> порушена тільки малою постаттю кота в передньому лівому куті <g/> ) в “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” ( <g/> ч. 9 <g/> ) і в “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” ( <g/> ч. 25 <g/> ) <g/> ; досить виразний принцип зіставної площинности і в “ <g/> Коровах під зливою <g/> ” ( <g/> ч. 28 <g/> ) <g/> .
doc#9 Усе-таки <g/> , коли видавництво Отто Гаррассовіца заповзялося видати мою « <g/> Галичину <g/> » в німецькому перекладі ( <g/> що потім вийшов в світ під назвою « <g/> Die ukrainische Schriftsprache 1798-1965. Ihre Entwicklung unter dem EinfluB der Dialekte <g/> , 1966 <g/> » <g/> ) <g/> , я зробив деякі істотні додатки <g/> , з яких найголовніші два <g/> : розділ про типологію слов'янських літературних мов і про місце української літературної мови в цій схемі <g/> , з одного боку <g/> ; і схематичний огляд впливу Чернігівщини на літературну мову <g/> .
doc#9 Та <g/> , зрештою <g/> , ця робота не може ставити собі завдання простежити всі слова й елементи мови взагалі <g/> , що з'явилися в літературній мові під галицькими впливами <g/> , кожне зокрема <g/> .
doc#9 Нам важливо тільки підкреслити <g/> , що обидва дискутанти — галичани <g/> , але жаден з них не ставить під сумнів і не робить об'єктом обговорення питання про великоукраїнську основу літературної мови <g/> .
doc#9 Він теж був невдоволений галицькими літераторами <g/> : </p><p> Так нам тепер поети-львівці <g/> , </p><p> Мов у селі під вечір вівці <g/> , </p><p> Хрипливий голос подають <g/> : </p><p> Кастильську бо з калюжі п'ють1. </p><p> Така низька оцінка галицької поезії й літератури взагалі <g/> , поскільки вона стосується побічно й до мови <g/> , в'язалася в П. Куліша з різко негативною оцінкою польських впливів в українській культурі XVI —XVII ст <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Не говорімо про те <g/> , що досить багато українців у вояцькій шинелі побувало в Галичині під час її окупації російським військом і чуло на місці галичан <g/> , не говорімо про полонених галичан у Росії і великоукраїнців у Галичині <g/> , — бо при цих зустрічах рідко був наявний момент імпонування галицьких мовних особливостей <g/> , а без нього і позичення їх не могли відбуватися скільки-небудь помітно <g/> .
doc#9 Якщо під говірковою основою літературної мови розуміти певну суму найтиповіших фонетичних <g/> , морфологічних і словникових прикмет <g/> , то твердження про південно-східну говіркову основу української літературної мови слушне <g/> .
doc#9 Назву тут ці риси <g/> , спрямовуючи за більшим числом прикладів до Синявського <g/> : </p><p> 1. о <g/> , є в закритих складах часто не переходять в і не під наголосом <g/> , — починаючи від форми ясен у перших рядках « <g/> Причинної <g/> » <g/> , пор <g/> .
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше в балкансько-українських мовних зв'язках <g/> , конкретніше — румуно-болгарських <g/> , в пряме заперечення тези Курило про брак будь-яких українсько-болгарських мовних зв'язків ( <g/> 20 <g/> , 196 <g/> ) <g/> .
doc#11 <p> « <g/> Перверсія <g/> » <g/> , динаміка її дії приводять нас під кінець до катастрофи майже тотальної <g/> .
doc#12 <p> 8. Наросток -ев ( <g/> ий <g/> ) у прикметниках уживаємо лише після м'яких або мішаних основ під наголосом <g/> , напр <g/> .