Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Дальша серія була про дрібнішу рибку <g/> , про колег нижчого рангу — доцентів <g/> , аспірантів тощо <g/> .
doc#0 Усі інші в редакції були корисними працівниками <g/> , але вони не були спроможні піднестися ad astra <g/> , до рівня особистостей <g/> , не кажучи вже про буття символами <g/> . </p>
doc#1 Якщо говорити про стилістику <g/> , то в цій трагічно спокійній ідилії Т. Шевченко « <g/> перестрибує <g/> » від одного до іншого <g/> : тут і буденний діялог <g/> , і гумористичні елементи </p><p> майже в дусі І. Котляревського <g/> , й уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж таки персоналізовані і скомпоновані за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p>
doc#5 Як на твір про кохання <g/> , навіть про типи кохання <g/> , філософування надто багато <g/> .
doc#5 Правда <g/> , вони думали <g/> , здається <g/> , що видають роман про українськість Великого Воза <g/> .
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#8 Мені найлегше говорити про це в царині мовознавства <g/> , де Петров кілька разів теж забирав голос <g/> .
doc#9 Згадки про цих людей загалом досить глухі <g/> , на зразок такої <g/> : галицькі журнали « <g/> збили з пуття кількох свідомих прихильників цієї шкодливої системи й теорії механічного з'єднання й змішування двох мов — галицької книжньої і мови наших клясичних письменників <g/> »4. </p><p> 6. Такий стан <g/> , коли преса перебуває в руках цих таємничих « <g/> прихильників <g/> » <g/> , загрожує тим <g/> , що ніхто не читатиме українських видань <g/> .
doc#9 <p> Сполучники <g/> , прийменники <g/> , характеристичні частки <g/> , вставні слова і т. п. матеріял <g/> , при якому здебільшого вже треба говорити не про якесь свідоме <g/> , навмисне позичення-переймання <g/> , а про зв'язок <g/> , прямий і кровний <g/> , так би мовити <g/> , з тією мовною стихією <g/> , яка цих словечок уживає і якій саме вони переважно і надають часто специфічного мовного кольориту <g/> : аби фінальне ( <g/> « <g/> Вона руки не простягла <g/> , Аби хоч промінь перейнять єдиний <g/> » — « <g/> Забута тінь <g/> » <g/> , II <g/> , 39 <g/> ) <g/> ; не <g/> …
doc#9 ( <g/> із цитованої вже його « <g/> Поеми про море <g/> » <g/> ) <g/> : побіждав — переміг <g/> , чоловічеспіво — людство <g/> , достойно — з пошанівком <g/> , презираем — нехтуємо <g/> , возсідати <g/> , возлежати — розлягтися <g/> , времена — час <g/> , сосуд — посудина <g/> , кормчий — керманич <g/> , возненавидь — зненавидь <g/> , бомбометателі — скидачі бомб <g/> , во ім'я — в імені <g/> , розверзались — розкрились ( <g/> 106 <g/> ) <g/> , вергаються — провалюються <g/> , врог — ворог <g/> , </p><p> прах минулого — тлін минулого <g/> , творящий — творець <g/> , первоначинателі — піонери <g/> , першопроходці <g/> , представились — відрекомендувалися <g/> .
doc#10 Після перебування в Києві <g/> , де він учився у колегії Павла Галагана <g/> , і в Петрограді <g/> , де він студіював в університеті під керівництвом А.Шахматова <g/> , Л.Щерби <g/> , Я.Бодуена де Куртене і М.Фасмера5 <g/> ) <g/> , він на перші відомості про революційно-національний рух на Україні 1917 р. повертається до Чернігівщини <g/> , де викладає українську мову й літературу вчителям спершу в Козельці <g/> , а потім — після короткого перебування з такими ж викладами в Херсоні <g/> , — в Ніжені <g/> .
doc#10 Але Курило вдалося в статті “ <g/> До питання про походження північно-українських рефлексів о — ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , е <g/> ”11 <g/> ) — Ганцов уже не міг тоді писати філологічних статтів - не тільки побільшити відповідний матеріал із старих діалектологічних записів <g/> , а і довести <g/> , що в усіх цих випадках ідеться про секундарні зміни дифтонгів <g/> , спричинені польським впливом <g/> , або й про зміни характеру наголосу <g/> , спричинені південно-російським впливом <g/> , — ті й ті наявні виключно в межових говірках <g/> . </p>
doc#10 Та про зв'язки Ганцова з Шахматовим буде ще мова далі <g/> . </p>
doc#10 <p> Головною хибою системи історичної діалектології Ганцова одначе лишилося те <g/> , що він не наважився послідовно застосувати ним відкритий факт двокореневости української мови <g/> , тримаючися тези про те <g/> , ніби розвиток головних фонетичних процесів мусів іти однозгідно в усіх українських говірках <g/> .
doc#10 305. </p><p> 3 <g/> ) У статті Wspölczesny stan ukrainskiej dialektologji <g/> , Lud Slowianski <g/> , I <g/> , 1929—1930 Зілинський приймає важливий висновок діялектологічних дослідів Ганцова про неможливіть зв'язувати генетично північно-українські говірки з українськими карпатськими говірками <g/> , як він припускав давніше <g/> , і — що ще істотніше — відмінності акцентуаційної системи погоджується вважати за вихідний пункт класифікації українських говірок ( <g/> А299 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Судячи з ( <g/> 21 <g/> , 381 <g/> ) вона готувала працю про український перехід е в о ( <g/> женити — жона <g/> ) <g/> , — тут кинено принагідно чимало цікавого матеріалу до цієї проблеми <g/> .
doc#10 Цікаві її міркування про мовні жанри <g/> , про статистичну методу в лінгвістиці ( <g/> 23 <g/> , 232 <g/> ) <g/> . </p>
doc#11 <p> Лишається в цьому контексті <g/> , як обіцяно <g/> , зробити відступ про монтажність будови тексту роману <g/> , відступ такого ж формально нудного характеру <g/> , як у романі був перелік зупинок венеціянського вапоретто <g/> .
doc#15 <p> Надзвичайно цікава також кинута Зубатим думка про те <g/> , що перві- сно-прості синтаксичні витвори подекуди відроджуються в новому письменстві в новій функції <g/> : </p><p> Повчально також <g/> , що тільки нове письменство постачає стільки прикладів цих примітивних утворів <g/> : вони здобувають собі повне право в письменстві тоді <g/> , коли воно відходить від традиційної форми спокійного художнього викладу [ <g/> klidneho tvofenf umeleckeho <g/> ] <g/> , а прагне дійсного образу речі і вчинку <g/> , про які говорить <g/> . </p>