Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#7 Коли дати переслизання з одних нормальних конструкцій на інші <g/> , теж нормальні <g/> , але не при даному гачку <g/> ?
doc#7 Поезія стає не позамовною <g/> , як було в заумників <g/> , і не протимовною <g/> , що свідомо ламає мовні норми <g/> , як це є <g/> , приміром <g/> , у ранніх поезіях Андієвської ( <g/> які <g/> , до речі будь сказане <g/> , саме через це не здаються мені поезією <g/> , бо те не мистецтво <g/> , що йде проти свого матеріялу <g/> ) <g/> , а <g/> , так би мовити <g/> , метамовною <g/> , понадмовною <g/> , виходячи при цьому з можливостей <g/> , закладених у самій мові <g/> . </p>
doc#7 За традиційними історично-літературними наличками <g/> , цей принцип починається в пізніх символістів ( <g/> хоч прояви його при бажанні можна знайти і в Малярме <g/> ) <g/> , а потім характеризує поміркованих сюрреалістів <g/> .
doc#7 <p> Я не хотів би <g/> , щоб цей уступ був сприйнятий як заперечення проти того <g/> , щоб поети порпалися в словниках і щоб у поезії при потребі використовувалися рідкі слова <g/> .
doc#8 <p> Зосередження на проблемах <g/> , а не на окремих науках <g/> , при прагненні синтези робило висновки Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> .
doc#8 Ці знайомі знали <g/> : з Петровим не завжди можна погодитися <g/> , але він завжди вагітний думками <g/> , хоч ті думки виловити з нього було нелегко при його огиді до всяких пояснень <g/> , до всякої педагогії <g/> , при його відвертанні від тих <g/> , хто не розумів його з півслова або думав інакше <g/> , при його нехоті до сперечань і аргументування <g/> .
doc#8 Ці знайомі знали <g/> : з Петровим не завжди можна погодитися <g/> , але він завжди вагітний думками <g/> , хоч ті думки виловити з нього було нелегко при його огиді до всяких пояснень <g/> , до всякої педагогії <g/> , при його відвертанні від тих <g/> , хто не розумів його з півслова або думав інакше <g/> , при його нехоті до сперечань і аргументування <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .
doc#9 <p> Ще численніші матеріяли можна наводити з побутової лексики в тому широкому розумінні <g/> , якого ми надавали цьому поняттю вище <g/> , при аналізі мови П. Куліша і М. Старицького <g/> . </p>
doc#9 » <g/> , VI <g/> , 99 <g/> ; « <g/> Невесело при старощах вдовцеві <g/> » - « <g/> Руфін і Прісц <g/> .
doc#9 І тільки через те <g/> , що далеко не завжди ми спроможні при теперішньому стані діялектології провести чітку межу між галицьким і волинським у лексиці й синтаксі <g/> , ми з обережности оперуємо тут загальнішим і менш окресленим терміном « <g/> західноукраїнські мовні елементи <g/> » <g/> , підкреслюючи водночас <g/> , що Леся Українка була провідницею до літературної мови і багатьох ( <g/> звичайно <g/> , гострокритично добираних <g/> ) суто галицьких мовних елементів <g/> . </p>
doc#9 Так <g/> , при розгляді термінів завод — виробня вибрано другий <g/> , посилаючися на його наявність у словниках О. Партицького <g/> , Ф. Піскунова <g/> , Є. Желехівського і Кміцикевича <g/> .
doc#9 В Галичині вчасний означає саме передчасний <g/> , а приросток за- цілком нормально функціонує при прикметниках і прислівниках як посилювач ознаки <g/> , отже <g/> , за цими законами завчасний нормально означає « <g/> надто передчасний <g/> » <g/> .
doc#9 Окситоновість у множині знаки <g/> , порохй <g/> , роки <g/> , макиxlv <g/> , тисячі <g/> , яка в літературній мові можлива як варіянт при нормальному наголосі на початковому складі <g/> , прийшла з Галичини <g/> .
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#9 Інакше кажучи <g/> , ці думки можна віднести до взаємодії діялектів і мов при утворюванні літературних мов <g/> .
doc#10 Ствердження суті концепції Ганцова <g/> , часом при полеміці з деталями <g/> , знайдемо в Зілинського ( <g/> цит <g/> .
doc#10 Курило використала також деякі чужі записи <g/> , але тільки при двох умовах <g/> : що їх робила філологічно освічена людина родом з даної місцевості і що Курило контролювала мову й вимову самої цієї людини <g/> . </p>
doc#12 <p> 4. Сполучний звук е звичайно буває при решті м'яких іменникових основ <g/> , напр <g/> .