Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Німецькі войовники більше скористалися б із чужинецької праці на якійсь фабриці або сільській економії <g/> .
doc#5 До того ж її звільняють з праці <g/> .
doc#6 <p> Другу причину “ <g/> занедбання <g/> ” обличчя можна шукати в темпах праці Курилика <g/> , причина далеко менш почесна <g/> .
doc#6 Натомість деякі з них <g/> , особливо ті <g/> , що змальовують польських робітників на фізично тяжкій праці <g/> , дивовижно нагадують дещо з праць українських бойчукістів <g/> , у Хаджибейському санаторії коло Одеси й у харківському Червонозаводському театрі <g/> , особливо фрески Олександра Мизіна й Миколи Рокицького <g/> .
doc#8 В образі Комахи він висміяв « <g/> приміткового <g/> » вченого <g/> , для кого кількість приміток з процитованими там книжками важить більше від ідеї власної праці <g/> .
doc#8 <p> Нехтування примітковим стилем праці <g/> , прагнення синтези не означали в Петрова розхристаности <g/> .
doc#8 Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику Кулішевого Кирила Тура з праці про Куліша <g/> .
doc#9 Прослідкувати впливи Галичини на загальноукраїнську нову літературну мову <g/> , що стала розвиватися з початку XIX століття на Придніпрянщині й Слобожанщині <g/> , показати питому вагу й ролю галицьких мовних елементів <g/> , інкорпорованих відтоді в цю загальноукраїнську літературну мову — таке завдання цієї праці <g/> .
doc#9 Тільки крайні західні околиці внаслідок своєї екзотичности в кращому стані ( <g/> праці І. Верхратського <g/> , В. Шухевича тощо <g/> ) <g/> , але для нас ці матеріяли саме через свою екзотичність <g/> , а отже <g/> , будь-що-будь чужорідність для літературної мови <g/> , найменше цікаві <g/> .
doc#9 <p> У таких обставинах в окресленні бодай приблизної території вживання того чи того слова <g/> , обговорюваного в цій праці <g/> , легко можуть трапитися недотягнення або помилки <g/> .
doc#9 Аджеж се не жадне крадене добро <g/> , а здобутки дійової праці <g/> , котрі чомусь же народились і повинні вийти на пожиток цілости <g/> » <g/> . </p>
doc#9 Яскравий приклад цього — загальновідомі факти праці І. Франка над мовою своїх творів і послідовних реакцій цієї мови в напрямі наближення її до великоукраїнської <g/> . </p>
doc#9 Свої пропозиції він обґрунтовував суто практичними потребами й вимогами української національно-освідомної праці <g/> .
doc#9 Він твердив <g/> , що галичанам легше перевчитися літературної мови <g/> , бо вони мають українське шкільництво <g/> , бо в них спонукою до праці над перебудовою літературної мови може бути національна свідомість <g/> , розвинена в них більше <g/> , ніж — масово беручи — на Великій Україні <g/> . </p>
doc#9 А вивчення поглядів Лесі Українки на розвиток літературної мови і аналіза мови її творів доводять зовсім інше <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , ставити знак рівности між мовою її творів і мовою робіт М. Грушевського було б безглуздо — і то не тільки і не стільки через різницю в їхніх поглядах на питому вагу галицьких елементів у літературній мові ( <g/> а ця різниця <g/> , безперечно <g/> , була <g/> ) <g/> , а й передусім через принципову відмінність багато в чому мови історично-наукової праці від мови художнього твору <g/> , та ще й писаного віршовим діялогом <g/> … </p>
doc#9 Кінець цій праці поклали події вересня 1939 р. Окупація Галичини не означала тепер « <g/> галичанізації <g/> » Великої України <g/> , ні <g/> , галичан персонально на Велику Україну майже не пускали <g/> , а мову їхніх виступів у пресі й друці взагалі старанно відредаговували на заведений копил <g/> .
doc#9 Тим часом можна тільки вказувати на галицькі впливи на лексику української літературної мови <g/> , як це ми й робимо в цій праці <g/> , але годі їх точно окреслити <g/> . </p>
doc#10 <p> Від цього часу до самого його усунення від наукової і громадської праці в зв'язку з його арештом у справі Союзу Визволення України в кінці двадцятих років Ганцов був формальним керівником і фактичним spiritus movensАкадемічного словника <g/> .
doc#10 Більшу групу становитимуть праці з історичної діалектології <g/> , де Ганцов <g/> , уважно вивчаючи особливості сучасних говірок <g/> , застосовує зразу ж таки здобутий матеріал і висновки до історії української мови <g/> , зокрема до питань її генези ( <g/> 4 <g/> , 5 <g/> , 8 <g/> , 12 <g/> , 13 <g/> , 16 <g/> ) <g/> , або переглядає висунені іншими історичні концепції знову ж таки в світлі даних діалектології ( <g/> 2 <g/> , 3 <g/> , 6 <g/> , 7 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Впадає в очі ще та обставина <g/> , що всі праці Ганцова в царині української історичної діалектології фактично зосереджені в кількох роках — 1922-1925. Після цих років його наукові виступи фактично припинюються <g/> .