Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Тому результат набагато поміркованіший <g/> , хоча використані засоби не менш революційні <g/> , особливо як на той час <g/> .
doc#4 Комплекс мотивів і настроїв <g/> , особливо згущений у сорокових і п'ятдесятих роках <g/> , коли в житті поетки <g/> , судячи з її віршів <g/> , поставало усвідомлення розставання з молодістю <g/> , дивною й гіркою <g/> , скупаною в золотавих ранках <g/> , дзвінкою й змінною ( <g/> « <g/> На грані <g/> » <g/> ) <g/> , розставання неминучого <g/> , невідкличного й схоплюваного як незалежна від людської волі неминучість <g/> .
doc#4 Маю на увазі такі поезії <g/> , як « <g/> Ліричний спогад <g/> » ( <g/> 1971 <g/> ) <g/> , а особливо « <g/> Півонії <g/> » ( <g/> 1972 <g/> ) — незвичайно тонку стилізацію поезії Оксани Аятуринської <g/> , тим тоншу <g/> , що в кінці ледь помітним пересмиком раптом встановлюється дистанція від об'єкта стилізації <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> ,
doc#6 Нарешті <g/> , в Бройгеля <g/> , особливо в його сільських речах <g/> , бачимо спрощене <g/> , сумарне трактування облич ( <g/> Б'янконі зве це змалюванням узагальненої людини — “ <g/> universal <g/> , generic man <g/> ” <g/> ) <g/> , хоч воно не доходить до такої стандартности <g/> , як у Курилика <g/> .
doc#6 Зокрема і особливо у своєму мистецтві <g/> .
doc#9 Але з переїздом до Львова мовні відмінності стали для мене особливо виразними <g/> .
doc#9 Завдання це нелегке <g/> , зважаючи на далеко не блискучий стан нашої діялектології <g/> , зокрема й особливо діялектологічної лексикографії <g/> .
doc#9 <p> Наступний період становлять роки 1920—1939 <g/> , коли большевизм спорудив і підтримував мур між Галичиною ( <g/> з Волинню і Холмщиною <g/> ) з одного боку і рештою українських земель з другого боку <g/> , а все-таки галицькі впливи просочувалися <g/> , особливо в процесі « <g/> українізації <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Ця щораз буйніше вбивана в колодочки літературна мова розвивалася не на основі старого язичия3 <g/> , а на основі того <g/> , що було вироблене перед тим на Великій Україні <g/> , зокрема і особливо Шевченком і « <g/> Основою <g/> » <g/> , а вже на цей ґрунт нашаровувалися впливи галицьких народних говірок та інтелігентського койне <g/> . </p>
doc#9 Це має особливо велике значення <g/> , через те що М. Старицький був загальновизнаним лідером певної течії в розвитку української літературної мови <g/> , його « <g/> куті слова <g/> » викликали такі палкі дискусії й заперечення <g/> , що пам'ять про них живе ще й тепер <g/> , хоч самі поезії й переклади М. Старицького <g/> , де він переважно запроваджував свої мовні новації <g/> , й не належать у наші дні до часто і масово перечитуваних <g/> . </p>
doc#9 У листі до Нечуя-Левицького в тонах <g/> , м'якість яких зумовлена тим <g/> , що М. Коцюбинський не міг не знати поглядів на справу свого адресата <g/> , він відзначав <g/> : « <g/> Старші письменники — учителі наші ( <g/> ніде правди діти <g/> ) більш прислухалися до живої народної мови <g/> , більш придивлялися до неї <g/> , ніж молодші <g/> , особливо ті <g/> , що одірвані од села <g/> , од народу і беруть за зразок не живу мову <g/> , а книжну <g/> , часто-густо покалічену та занечищену <g/> » <g/> .
doc#9 З цього погляду особливо характеристична еволюція Б. Грінченка <g/> .
doc#9 Але суть і в М. Коцюбинського зовсім не в цьому біографічному моменті <g/> , особливо <g/> , коли ми говоримо про пізніші твори М. Коцюбинського ( <g/> починаючи приблизно з 1902— 1903 pp <g/> .
doc#9 <p> У Г. Стеценка2xxi <g/> : гей би — ніби ( <g/> « <g/> Очі в неї гей би волошки <g/> » <g/> ) <g/> , канарок — канарка ( <g/> « <g/> Як голодний канарок <g/> » <g/> ) <g/> , нараз — раптом <g/> , зразу ( <g/> « <g/> Нараз чує <g/> » <g/> ) <g/> , одинокий — єдиний ( <g/> « <g/> Біля одинокого вікна висить старий годинник <g/> » <g/> ) <g/> , переноситися — переїздити ( <g/> « <g/> Той перенісся у Львів <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Аналогічні спостереження можна було зробити й вивчаючи усну мову вселенців до Галичини <g/> , особливо дітей і підлітків <g/> .
doc#9 <p> З доповіді наукового працівника І. Р. ( <g/> з Роменщини <g/> ) <g/> , виголошеної 15 жовтня 1943 р. в Літературно-мистецькому клюбі у Львові <g/> : парадоксального <g/> , етнаграфичних <g/> , професор <g/> , в Адесі <g/> , біаграфичних <g/> , автара ( <g/> тричі <g/> ) <g/> , храналагичний <g/> , історичний <g/> ; на початку своїх слів <g/> : Аснав'яненко <g/> , абарона <g/> , особливо <g/> , оця маларасійщина <g/> .
doc#9 коли ще лексично він збагачував її з інших джерел <g/> , то така річ <g/> , як морфологічна структура <g/> , а особливо звукова система цілком завдячують Звенигородщині <g/> » <g/> , — вважає Синявськийxcvii <g/> . </p>
doc#9 Там Грінченко особливо широко використав зібрані ним і іншими на Чернігівщині фолкльорні й діялектні матеріяли <g/> .
doc#10 Я дозволю собі тут особливо подякувати за спогади <g/> , писані або усні <g/> , або за допомогу в розшукуванні матеріалів проф <g/> .
doc#10 <p> Вразливе місце в поглядах Ганцова на формування українських говірок становить його теорія постання південно-київських говірок <g/> , а особливо <g/> , як уже почасти згадувано <g/> , — взаємин з білоруською мовою <g/> .