Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 , Т. Шевченко навіть не пробував братися за нього ще раз Даремно також шукати в цьому періоді «
doc#5 відповідає <g/> : – Але бачите Великий Віз <g/> ? Де воли з нього <g/> ? Випряжені <g/> . Ким <g/> ? Москалями <g/> . Не дамо <g/> ! Москалям
doc#6 що бачив <g/> , а бачив він там ці знаряддя <g/> . Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа
doc#6 , у грі світла <g/> . Не менш характеристичне для нього широке використання символів <g/> . Навіть там <g/> , де
doc#6 бачимо купку цеглин <g/> , цемент і лопатку коло нього <g/> , що можуть вести нас до ідеї марности людського
doc#6 цілої картини було менш типове для нього <g/> ) <g/> , він ніколи не відмовляється від речевости
doc#6 сама картина <g/> , а й її назва <g/> . Ми не знайдемо в нього картин <g/> , що звалися б <g/> , як ставало модно в той час <g/> ,
doc#6 з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він
doc#6 чи не усвідомлюючи <g/> . Тільки особисто це було для нього кривавою виразкою на душі <g/> , бо він не народився в
doc#9 архаїзації <g/> , прагненням <g/> , яке робиться в нього дуже виразним після видання « <g/> Досвітків <g/> » <g/> .
doc#9 перший аргумент <g/> , дарма що дехто посилається на нього і в наші дні <g/> , ледве чи має доказову силу <g/> . За ним
doc#9 засвоїв <g/> . Книжка <g/> , видана в Галичині <g/> , була для нього джерелом мовних новацій <g/> . Ще більшою мірою
doc#9 поеми <g/> , а загального доброго враження <g/> , яке на нього <g/> , очевидно <g/> , ця річ справила <g/> . А вивчення
doc#9 XI <g/> , 98 <g/> ) <g/> ; приступати — заходити ( <g/> « <g/> Я приступлю до нього <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 127 <g/> ) <g/> ; позосталий ( <g/> « <g/> Блима
doc#9 попередників в українській прозі і як це було в нього самого при його перших літературних дебютах <g/> .
doc#9 : кутик — куток ( <g/> « <g/> Кутики уст не піднімались в нього <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> . » <g/> , йор <g/> . ще « <g/> Подар <g/> . на іменини <g/> » <g/> ,
doc#9 — « <g/> тріскатися <g/> » <g/> , але вживає похідного від нього слова розпука <g/> . Аналогічних прикладів можна
doc#9 від північноукраїнських елементів <g/> , хоч у нього вже годі шукати таких виразно північних
doc#11 , подібно до мистця ЧАРТкова <g/> . </p><p> Сталу справу на нього ледве чи й заведеш <g/> . Усе він переплутає <g/> ,
doc#14 — це вічність <g/> , то будьмо послідовні і скажім за нього <g/> , але вірмо <g/> , що з ним <g/> , і те <g/> , що людина — це історія <g/> ,