Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Знатиме Муся <g/> , то знатиме й Галинький <g/> , і ті <g/> , більші <g/> , що стояли за ним <g/> . </p>
doc#1 При всій любові поета до цього світу — </p><p> Бач <g/> , який широкий <g/> , </p><p> Та високий <g/> , та веселий <g/> , </p><p> Ясний та глибокий <g/> , — </p><p> він сам просить свою товаришку Музу покинути цей світ разом з ним <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 У листі до Михайла Чалого від 4 січня 1861 р. Т. Шевченко ділився з ним своїми подальшими плянами <g/> : « <g/> Думка єсть за " <g/> Букварем <g/> " напечатать лічбу ( <g/> арифметику <g/> ) — і ціни <g/> , і величини такої ж <g/> , як " <g/> Буквар <g/> " <g/> .
doc#2 Обрядом є сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми виливається тужіння за ним <g/> , і якщо нікого не здивує <g/> , що в першому колі « <g/> Веселки <g/> » річний круг життя поданий як послідовність ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний є показ усього дівочого життя теж як суми обрядових дій <g/> .
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#4 І ми вже готові взяти цей образ у супутники нашого життя і <g/> , відтепер <g/> , іти разом з ним до кінця путі <g/> . </p>
doc#6 У його автобіографії Хтось був з ним і в ньому <g/> , але в дійсності Він був радше коло нього <g/> , і сам Курилик у слові не завжди був тим <g/> , чим він був у дійсності <g/> .
doc#6 Праця і <g/> , може <g/> , ще діти <g/> , — ось те <g/> , що закривало перед ним порожнечу <g/> , порожнечу <g/> , до якої кожної хвилини могли вдертися кошмари його сповненого жахливими примарами душевного “ <g/> лабіринту <g/> ” ( <g/> вживаючи його власного терміну <g/> ) <g/> , що став назвою його картини <g/> , мальованої в закладі для душевнохворих під Лондоном 1953 року <g/> .
doc#6 Йому цілком вистачало досягненого ним суспільного рівня тому <g/> , що на цьому рівні він міг жити творчо незалежно <g/> , а це було змістом і метою його життя <g/> .
doc#6 <p> Глядач картин Курилика при бажанні може забути про оповідь <g/> , що стоїть за ними і що ніби породила їх <g/> , про біографічне тло і про історію Канади й канадців <g/> , епізоди якої до них увійшли <g/> ; може примусити себе абстрагуватися від їхньої філософії й проповіді віри — тоді вони тим яскравіше постануть перед ним як гра площин <g/> , що несуть у собі співвідношення кольорів <g/> .
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/> …
doc#8 Внутрішня єдність усього написаного ним вражає читача <g/> .
doc#9 Одне слово <g/> , між ним і мною витворилися тоді приязні стосунки <g/> , що чимсь нагадували батьківсько-синівські <g/> . </p>
doc#9 Звідтам надіялись ми приобрісти в час теперішного язикового розвою тоє <g/> , що нам ілі вовся не стає <g/> , ілі <g/> , що у нас не точно єсть розвите <g/> ; навзаїм же ради ми били хоть би показати братной Україні наш домашній плод <g/> , щосьмо его с трудом духа під отмінними обстоятельствами із себе возростили <g/> »4. Як бачимо <g/> , і консервативні елементи в той медовий місяць молодого українського слова згодні йти на зближення з цим словом <g/> ; тільки народовці ладні переймати його цілком <g/> , а консервативні елементи згодні тільки доповнювати ним те <g/> , що визнають за прогалину в виробленій ними мовній системі орієнтованого частково на Москву <g/> , а частково на норми ще Мелетія Смотрицького язичия <g/> . </p>
doc#9 Ним ту вітає ся цісаря <g/> , виголошує ся мови політичні в соймі <g/> , ним викладає ся всі предмети в гімназіях <g/> , він розглядає ся з катедр університетських <g/> , ним пишуться письма і розправи філософічні <g/> , педагогічні <g/> , історичні <g/> , математичні <g/> , фізичні <g/> , правничі і т. ін <g/> .
doc#9 , висвітлені ним тоді особливо повно в статті « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> .
doc#9 У А. Любченкаxix <g/> : збурення ( <g/> « <g/> Уникнути зайвого збурення пристрастей <g/> » <g/> ) <g/> , наплечник ( <g/> « <g/> Допакувати свого наплечника <g/> » <g/> ) <g/> , рамено ( <g/> « <g/> Виставити на захист рамено <g/> » <g/> ) <g/> , спротив ( <g/> « <g/> Ще гостріший спротив <g/> » <g/> ) <g/> , висідати ( <g/> « <g/> Вранці ми висіли на першому за Лохвицею перестанку <g/> » <g/> ; слово перестанок теж галицизм <g/> ) <g/> , запізнаватися ( <g/> « <g/> З ним запізналися ми ще раніше <g/> » <g/> ) <g/> , повернути — повернутися ( <g/> « <g/> По його відході повернув провідник <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 <p> З цього погляду І. Нечуй-Левицький може прислужитися дослідникові-мовознавцеві не тільки списками проскрибованих ним у його « <g/> трактатах <g/> » на мовні теми слів <g/> , а і мовою своїх власних творів <g/> .
doc#9 Завдяки ним українська літературна мова піднеслася на такий щабель <g/> , з якого дуже багато рис мови І. Нечуя- Левицького виглядають тепер надто застарілими <g/> , щоб не сказати примітивними або навіть комічними <g/> . </p>