Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після апострофа означають два звуки <g/> : йе <g/> , йу <g/> , йа <g/> , напр <g/> .
doc#12 Зокрема тут чинні такі правила <g/> : </p><p> 1. В ненаголошеному становищі пишеться та сама літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> .
doc#12 Головніші слова цього типу ( <g/> де и історично постало з ъ <g/> , ь <g/> , незалежно від наголосу <g/> ) такі <g/> : блискавка <g/> , блискуний <g/> , блищати ( <g/> а також за аналогією до них блиск <g/> ) <g/> , бриніти <g/> , глибокий <g/> , глитати <g/> , гримати <g/> , гриміти <g/> , дриґати <g/> , дрижати <g/> , кривавий <g/> , криниця <g/> , кришити <g/> , стрижень <g/> , стриміти <g/> , тривати ( <g/> напр <g/> .
doc#12 ня <g/> , напр <g/> .
doc#12 : писареві <g/> , товаришем <g/> , полем <g/> ; в закінченні –ею іменників мішаної й м'якої групи жіночого роду в орудному відмінку однини <g/> , напр <g/> .
doc#12 : мишею <g/> , скринею <g/> ; в закінченні –ей родового відмінка множини іменників жіночого роду на приголосний <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> г <g/> ) в чужомовних словах <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 5. Під впливом більшости форм слова <g/> , що правильно мають і <g/> , воно може з'являтися і в відкритому складі <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Чергування не буває <g/> : </p><p> а <g/> ) в чужих словах і власних назвах <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) під наголосом <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> ґ <g/> ) після павзи і при протиставленні <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) після н перед шелесними й ц <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. В прикметникових наростках -ськ- <g/> , -цьк- <g/> , -зьк- і в іменниковому наростку -иськ- пишемо ь <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 3. Сполучний звук є буває <g/> , коли перша основа іменникова й кінчається на подвоєний м'який приголосний або на й <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. Сполучний звук е звичайно буває при решті м'яких іменникових основ <g/> , напр <g/> .
doc#12 Решта складених прийменників пишеться разом <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Разом пишуться також прислівники ліворуч <g/> , праворуч <g/> , торік <g/> , чимдуж <g/> , якраз <g/> , якстій <g/> , якомога і т. д. </p><p> Ті ж групи слів <g/> , які ще не закріплені остаточно як прислівники <g/> , пишуться нарізно <g/> , напр <g/> .
doc#12 Частка будь- пишеться з розділ кою <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> г <g/> ) Частка би ( <g/> після попереднього голосного — б <g/> ) пишеться окремо <g/> , за винятком сполучників аби <g/> , щоб <g/> , якби <g/> , ніби <g/> , напр <g/> .
doc#12 : Альфред де-Віньї <g/> , Па-де-Кале <g/> , Ля-Манш ( <g/> але <g/> : ляманшський <g/> ) <g/> , Алма-Ата <g/> ; </p><p> в <g/> ) в словополуках на ознаку приблизности <g/> , напр <g/> .