Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#1 Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне ціле <g/> , то можна було б їх викласти приблизно так <g/> : він сподівався <g/> , що зміна несправедливого устрою життя настане тоді <g/> , коли з'явиться апостол правди і науки <g/> .
doc#1 Говорячи про останній період у його творчості <g/> , я принагідно виділив деякі схожі й відмінні риси у творах попередніх років <g/> , посилаючись <g/> , наприклад <g/> , на « <g/> Косаря <g/> » <g/> , « <g/> Причинну <g/> » і т. д. Та це тільки мала частка того <g/> , що можна і слід зробити в цьому напрямі <g/> .
doc#4 <p> Поки ще можна було <g/> , розмовляли обоє <g/> , а потім <g/> : </p><p> « <g/> Друже <g/> , прощай <g/> » <g/> , — проказали <g/> , і вже одночасно корою </p><p> їхні уста поросли <g/> . </p>
doc#5 Невеличкі драми Марти й Славенка можна обчислювати статистично <g/> , як продукцію вугілля <g/> , падучі зірки чи автомобільні нещасливі випадки <g/> . </p>
doc#6 Здебільшого репродукції таких картин можна знайти в каталозі переїзної виставки 1982— 1984 р. <g/> ) <g/> .
doc#6 На око можна було б тут згадати й такі картини <g/> , як — у торонтському циклі — “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” або “ <g/> Пожнив'я років чистого гуманізму <g/> ” <g/> .
doc#6 На теперішній нашій виставці такі “ <g/> символи <g/> ” можна знайти на багатьох картинах <g/> , хоч <g/> , може <g/> , не так програмово вжитих <g/> , як у торонтській серії <g/> .
doc#6 З книги Морлі можна ще докинути імена Т. С. Еліота <g/> , С. Люїса <g/> , Пастернака ( <g/> “ <g/> Доктор Живаго <g/> ” <g/> ) <g/> , Колріджа <g/> , Франсіса Томпсона і В. Мітчелла <g/> , з яким Курилик був особисто знайомий <g/> .
doc#9 І. Нечуй-Левицький <g/> , якому ніяк не можна закинути спеціяльних симпатій до галицької преси та її мови <g/> , дає про це таке свідчення <g/> : « <g/> До конституції з Галичини йшли в Росію маленькі ліберальні журнальчики <g/> .
doc#9 <p> Побічно ці ж мовні емоції захоплення усною мовою галичан <g/> , можна думати <g/> , відбилися у відомому висловленні Лесі Українки <g/> : « <g/> Не знаю <g/> , чим се об'яснити <g/> , тільки галичани краще говорять <g/> , ніж пишуть <g/> , а українці краще пишуть <g/> , ніж говорять <g/> »5. Очевидно <g/> , усна мова <g/> , сприймаючися більше як ціле і менше піддаючися диференціації й аналізі <g/> , ніж писана <g/> , якоюсь мірою і в критичнішої від Люби або Олени Пчілки Лесі Українки створювала враження теж імпонування <g/> . </p>
doc#9 При цьому з нашого розгляду вилучаємо ранні твори письменника <g/> , де можна припускати несвідоме використання галицьких мовних елементів <g/> , а мимовільну данину рідній подільській говірці <g/> , як вилучаємо теж і « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> , де галицькі мовні елементи ( <g/> власне гуцульські <g/> ) впадають в очі кожному <g/> , але де вони зумовлені не загальною програмою розвитку літературної мови <g/> , а специфічним стилізаційно-мистецьким завданням <g/> .
doc#9 Особливо ж численні приклади можна подати з дієслів <g/> : показуватися — виявлятися ( <g/> Показалося <g/> , що школа замкнена <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 31 <g/> ) <g/> ; почуватися — почувати себе ( <g/> « <g/> Він почувався на волі <g/> » - « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 67 <g/> ) <g/> ; перестрашитися — злякатися ( <g/> « <g/> Соломія сиділа перестрашена <g/> » - Там же <g/> , 88 <g/> ) <g/> ; млоїти - нудити ( <g/> « <g/> Під серцем її млоїло <g/> » — Там же <g/> , 95 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 У складному реченні специфічно галицьких особливостей у М. Коцюбинського майже нема <g/> , хіба що можна згадати вживання сполучника аж у часових підрядних реченнях із значенням кінцевої межі тривання дії головного речення ( <g/> « <g/> Вона варила <g/> , аж стала старою дівкою <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 61 <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Взагалі це явище було б передчасно підсумовувати <g/> , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте воно буде <g/> , які кількості і які прошарки людности воно охопить як на еміграції <g/> , так і на українських землях <g/> .
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 З понять абстрактніших <g/> , але часто вживаних у побутовій мові можна відзначити <g/> : урок ( <g/> « <g/> Не дуже <g/> …
doc#9 Тим часом можна тільки вказувати на галицькі впливи на лексику української літературної мови <g/> , як це ми й робимо в цій праці <g/> , але годі їх точно окреслити <g/> . </p>
doc#9 Проте <g/> , можна твердити <g/> , що дедалі більше шириться саме наприростковий наголос <g/> .
doc#9 <p> 8. У прикметниках можна відзначити панування в літературній мові галицького кінцевого наголосу в словах новий ( <g/> при цілковитому пануванні в східноукраїнських говірках парокситоновости <g/> : новий і блідий <g/> ) <g/> .