Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 . — Нью- Йорк <g/> , 1986 <g/> , 238 с. <g/> ) <g/> . Думається <g/> , що мова тут не про те просто <g/> , що одні вірші написані
doc#9 діялектологічної лексикографії <g/> . Українська мова не має по суті жадного великого на розмір
doc#9 взагалі <g/> . Аж до 1905 —1906 рр <g/> . наша літературна мова розвивається переважно на терені Галичини <g/> . Це
doc#9 де його не витиснула ще тоді в Галичині польська мова <g/> . І от тепер « <g/> народовці вводять руський язик в
doc#9 літературної мови <g/> . Ця синтетична літературна мова не повинна була <g/> , на думку Є. Сакуна <g/> , збігатися з
doc#9 більшого відступу москвофілів — українська мова набувала серед інтелігенції чимраз більше
doc#9 на письмі <g/> , а не в живих усних зв'язках <g/> , а мова на письмі ніколи не дорівнює усній ні своїм
doc#9 впливів <g/> , — як-от хоч би Олена Пчілка <g/> , про що мова ще буде далі <g/> . </p><p> Подамо кілька прикладів таких
doc#9 живою мовною стихією села <g/> . Через це Шевченкова мова тоді не сприймалася як штучно-синтетична <g/> :
doc#9 сприйняття <g/> . Кінець кінцем українська мова має надто багато спільних слів і виразів з
doc#9 літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі
doc#9 від розмови галицьких студентів <g/> . « <g/> Спільна мова така " <g/> малоросійська <g/> " <g/> , що чогось аж серце
doc#9 цього <g/> : « <g/> Потім почулася українська мова <g/> . Не та мова степів широких <g/> , ланів безмежних —
doc#9 цього <g/> : « <g/> Потім почулася українська мова <g/> . Не та мова степів широких <g/> , ланів безмежних — повільна <g/> ,
doc#9 словах почувається <g/> , наскільки імпонує ця мова героям повісти і самій авторці <g/> . А ще виразніше
doc#9 : « <g/> Та в мене є надія <g/> , що наша літературна мова як молоде вино очиститься з часом од шумування і
doc#9 дійсності <g/> , ми вже бачили <g/> . </p><p> 3. Галицька мова дуже погана й антинародна <g/> . « <g/> У Львові не можна
doc#9 з рухливим наголосом ( <g/> « <g/> Може б та щира <g/> , гарячая мова Зломила зиму <g/> » — « <g/> Співець <g/> » <g/> , І <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; поодинокі
doc#9 те <g/> , що самі оповідання написані не дуже вдатно <g/> , мова їх вражає занадто льокальним характером і
doc#9 <p> З другого боку <g/> , треба пам'ятати — про це вже була мова вище <g/> , — що й мова творів І. Нечуя-Левицького