Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 ? </p><p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх
doc#6 ні гроша не заплатив <g/> , і які <g/> , нарешті <g/> , позбавили мене волі <g/> <g/> . </p><p> Біографії Шевченка і Василя Курилика
doc#6 , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> . Його
doc#6 будь ласка допоможіть <g/> ” він пише <g/> : “ <g/> Вона показує мене символічно як птаха <g/> , що летить через
doc#6 на обкладинці другого видання “ <g/> Хтось коло мене <g/> <g/> ) <g/> , портрети Ґзовського <g/> , Ковальчика <g/> ,
doc#6 <p> Звернімося до згадок про мистців <g/> . У “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” з старих майстрів названо Мікель-Анджело <g/> ,
doc#6 , Марксом і Дарвіном — усі згадані в “ <g/> Хтось коло мене <g/> <g/> , — теж ішло не так від читання їхніх творів <g/> , як
doc#11 ) Кундера написав просто по-французьки <g/> , а до мене вона втрапила менше <g/> , ніж за рік <g/> , в англійському
doc#12 , напр <g/> . <g/> : „Гей <g/> , музо <g/> , панночко цнотлива <g/> , ходи до мене погостить <g/> ! “ ( <g/> Котляревський <g/> ) <g/> . </p><p> Але після
doc#12 ! Мені ген то снилася одна <g/> … Вона все сміється до мене <g/> … та й каже <g/> : „Гандзю <g/> : куку <g/> ! “ А я кажу <g/> : „Я тут <g/> ! “ (
doc#15 серце боязливе </p><p> Стрепенеться <g/> , як рибонька <g/> , і мене згадає <g/> </p><p> Слово моє <g/> , сльози мої <g/> , раю ти мій <g/> , раю <g/> ! </p><p> (
doc#15 ) </p><p> Було говорю одно <g/> , а роблю друге <g/> : за це називали мене двуличним <g/> . Дурні <g/> , </p><p> дурні <g/> ! Хіба ж як говориш про
doc#16 й стеженням <g/> , чи не хоче мій сусіда обдурити мене <g/> , воно не лишається реалізованим <g/> , а тільки
doc#20 докупи зійшлися Олесь <g/> , Вороний і Чупринка <g/> . </p><p> Це мене вилікувало <g/> , і я Юркові вдячний <g/> . </p><p> Потім ми
doc#21 <p> Ігор Костецький <g/> . Йому доручили попередити мене <g/> , що мене будуть просити взятися самому за
doc#28 своєї тематики в одному із своїх листів до мене <g/> : " <g/> Слави добувати своїми сонетами не збираюсь <g/> ,
doc#30 <p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> дуже потерпав я <g/> , що спаде на мене тяжка кара за ухилення моє від писання
doc#30 , то мають намір святкувати попередньо <g/> . Щождо мене <g/> , то я маю намір або сховатися як гоголівський
doc#30 . Колись <g/> , перед нашим референдумом <g/> , Ви мене потішили <g/> , що все буде гаразд <g/> . І воно
doc#30 місяця в небуття <g/> . І забуття <g/> . </p><p> Хамсином Ви мене потішили <g/> , і я тепер ще більше насторожений