Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Усе <g/> , що тут сказано й показане <g/> , має в собі риси смішности <g/> .
doc#4 Так і кортить додати <g/> , що стиль цей не сходить на суму засобів <g/> , і має в собі щось <g/> , що стоїть поза тими засобами <g/> , щось <g/> , без чого <g/> , власне <g/> , нема поезії <g/> , як без води нема життьових умов для рослин і істот <g/> , а ця вода проливається з хмар і хмарин <g/> , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> .
doc#5 Марта має сяку-таку <g/> , досить нескладну <g/> , зрештою <g/> , біографію <g/> , але не має характеру <g/> .
doc#5 Славенко має характер <g/> , але не має біографії <g/> .
doc#5 І він має в ній своє місце <g/> .
doc#6 Його протиабортна картина з торонтської серії “ <g/> Наш Mi-Лай <g/> , масове вбивство коло Гайланд-Кріку <g/> ” має на задньому пляні фотографічно схоплений ( <g/> і справді з фотографії змальований <g/> ) шпиталь Скарборо-Сентеніял <g/> .
doc#6 Випускаючи на ринок свій новий виріб <g/> , фабрикант дає йому назву <g/> , що має інтригувати <g/> , приваблювати <g/> , спонукати цей виріб придбати <g/> .
doc#6 Це вже перший місток до назви-коментаря <g/> , бо здебільша один з перелічених тематичних компонентів має знаковий характер <g/> .
doc#9 У цім разі надто до користи може стати польська література <g/> , власне бо задля близькости мови має вона велику силу слів <g/> , котрі не тільки не противляться нашому ухові <g/> , а мають такий вигук <g/> , немовби вони були притаманні українцям <g/> »4. Як приклад таких слів Олена Пчілка наводить слова <g/> : належний <g/> , цнотливий <g/> , урочистий і далі пише <g/> : « <g/> Хіба задля того мали б наші письмовці цуратись таких слів <g/> , що вони перше стали ужитими в польській літературі ( <g/> яко давнішій <g/> ) <g/> , — так це була б зовсім незмисленна увага <g/> »5. </p><p> Не розглядаючи тут дуже цікавої по суті позиції Олени Пчілки щодо стосунків української і польської мов — бо це виходить за межі нашої теми
doc#9 Багато з них має <g/> , у згоді з наведеними вище поглядами Олени Пчілки <g/> , і більш або менш точний відповідник у польській мові <g/> .
doc#9 Якщо практикою свого мовного новаторства М. Старицький частково кликав до Галичини <g/> , то своєю програмою мовного розвитку <g/> , своєю усвідомлюваною чи не усвідомлюваною <g/> , це не має значення — « <g/> теорією <g/> » мовного розвитку він кликав переважно і насамперед до Галичини <g/> .
doc#9 Коли другий аргумент у дискусії не новий <g/> , бо на це вже вказував досить докладно І. Кокорудз <g/> , то перший аргумент <g/> , дарма що дехто посилається на нього і в наші дні <g/> , ледве чи має доказову силу <g/> .
doc#9 В листі до Н. Кобринської з 26.02.1898 р. він писав <g/> : « <g/> Слово розвиток давно вжив д. Франко в передньому слові до свого перекладу " <g/> Фавста <g/> " і потрапив добре <g/> »3. Для нас тут не має значення <g/> , чи справді слово розвиток — індивідуальний витвір І. Франка <g/> .
doc#9 троянда <g/> » <g/> , V <g/> , 43 <g/> ) <g/> ; звитий ( <g/> « <g/> Молодий ходу звиннішу має <g/> » — « <g/> Кассандра <g/> » <g/> , VI <g/> , 172 <g/> ) <g/> ; незогірший ( <g/> « <g/> Побачила за містом Чиюсь маленьку віллу — незогіршу <g/> » — « <g/> Йоганна <g/> , жінка Хус <g/> » <g/> , VIII <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; трудно ( <g/> « <g/> Чом ти ліпше Сюди не перевіз матусі <g/> ?
doc#9 З особливостей у синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб я сам поклав сі перли <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 Воно має <g/> , звичайно <g/> , частковий <g/> , спорадичний характер <g/> , найчастіше трапляється в іншомовних словах ( <g/> мабуть <g/> , мимовільна познака того <g/> , що вони засвоєні через російське посередництво <g/> ) <g/> , а загалом не піддається встановленню якихось і загальнообов'язкових норм <g/> .
doc#9 Вірша на Великдень своєю мовою не така витримано чернігівська <g/> , але і вона має в своїй мові сильне північне забарвлення <g/> : </p><p> а. Спорадично у з о в первісно закритому складі <g/> : пробу <g/> ; </p><p> б. Спорадично зберігається без змін о в закритому ненаголошеному складі <g/> : дождав <g/> , под ноги <g/> , карность <g/> , подбит <g/> , подрягу <g/> ; </p><p> в. Спорадично стверділе р <g/> : цара ( <g/> род <g/> .
doc#10 Звуки ці бувають тільки під наголосом <g/> , при чому експіраторна енерґія падає на ввесь звук <g/> , меншаючи на кінець його ( <g/> отже <g/> , наголос має спадний характер <g/> , — спостереження <g/> , що його потім широко використала О. Курило <g/> ) <g/> .
doc#11 Так звана колишня могила Миколи Хвильового на тому <g/> , що колись було харківським цвинтарем <g/> , нічого спільного зі справжньою могилою Хвильового не має <g/> .
doc#12 <p> и <g/> ) Заперечна частка не пишеться з дієприкметниками разрм <g/> ; але якщо дієприкметник має ари собі залежні слова або становить собою заперечуваний присудок речення <g/> , то частку не пишемо нарізно <g/> , напр <g/> .