Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Трохи згодом до кімнати Галицького ввійшов ще колега чи помічник Галицького <g/> .
doc#0 Вулицями Москви Сталін переганяє сотні тисяч німецьких полонених — дорогою до заполярних таборів смерти <g/> , а у Львові німецько-український юрист дістає наказ опрацювати німецький кодекс права для місцевої людности <g/> , а власне для німецьких суддів <g/> , щоб вони правно й правильно керували своїми підвладними <g/> .
doc#1 <p> Ця зміна у ставленні до смерти <g/> , це відчуття гармонії у житті і в людині є не просто ключем до цього вірша <g/> .
doc#3 Іншими словами і дуже спрощено маємо до діла з києво-полтавськими говірками <g/> , що в класичному формулюванні відповідає традиційним твердженням про діялектну основу літературної мови <g/> . </p>
doc#4 <p> Я вже звикла до того наче <g/> , </p><p> я постарілась у журбі <g/> . </p>
doc#6 Який мізерний той малий автомобіль проти цих маштабів <g/> , яка недолуга людина в ньому <g/> , яка до того ж сидить <g/> , не знати як <g/> , спиною до переду автомобіля <g/> .
doc#6 <p> Усе це не виключає зв'язків Курилика з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія його <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду соціяльного статусу і абстрагуючися від його внутрішнього життя <g/> , показує власне його піднесення від рівня нижчих кляс його дитинства до рівня нижчої середньої кляси його дорослого віку <g/> .
doc#6 <p> Повертаючись до речей тематично канадських <g/> , слід завважити також <g/> , що часто в пейзажах цих циклів кольорову одноманітність площин чорних <g/> , сірих <g/> , брунатних <g/> , жовтих і голубих проривають невеликі плями червоного або густо-синього кольору <g/> .
doc#6 Він став професіоналом <g/> , а його болюча непристосованість до середовища <g/> , з якого він вийшов <g/> , як і того <g/> , до якого мав би прийти <g/> , робить його носієм драматичного роздвоєння <g/> , хоч водночас соціолог не може її вирвати з контексту урбанізаційних процесів двадцятого сторіччя й розмивання сільської людности <g/> .
doc#6 Світ йому ввижався жорстоким і приреченим <g/> , і це штовхало його до втечі в ідилії книжок для дітей і до дитячости його віри <g/> , але жорстокість <g/> , що зформувалася ще в дитячі роки <g/> , завжди дрімала в глибині його душі <g/> .
doc#9 Війна знов наближалася до Львова <g/> .
doc#9 Скажемо так <g/> : нехай кована <g/> , аби до ладу <g/> !
doc#9 Олена Пчілка наводить слова <g/> : належний <g/> , цнотливий <g/> , урочистий і далі пише <g/> : « <g/> Хіба задля того мали б наші письмовці цуратись таких слів <g/> , що вони перше стали ужитими в польській літературі ( <g/> яко давнішій <g/> ) <g/> , — так це була б зовсім незмисленна увага <g/> »5. </p><p> Не розглядаючи тут дуже цікавої по суті позиції Олени Пчілки щодо стосунків української і польської мов — бо це виходить за межі нашої теми <g/> , — мусимо тут відзначити одне <g/> : принцип використання слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , як свого споконвічного добра <g/> , крім усього іншого <g/> , широко відчиняв двері до літературної мови багатьом і багатьом словам <g/> , уживаним у західноукраїнських <g/> , і зокрема галицьких <g/> , говірках <g/> .
doc#9 <p> Той самий метод тверезої оцінки мовних впливів в їхній зумовленості загальним станом літературної мови в різних частинах України залежно від суспільно-політичного стану цих українських земель <g/> , застосований І. Кокорудзом до оцінки тогочасного стану української мови <g/> , А. Кримський прикладає до характеристики минулого літературної мови і до прогнози її майбутнього <g/> .
doc#9 Це <g/> , як і в галицьких говірках <g/> , кінцевий наголос у третій особі однини майбутнього часу і передкінцевий наголос у формах минулого часу <g/> : « <g/> Яка ж буде мета у товариства <g/> » ( <g/> « <g/> Віче <g/> » <g/> , II <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; « <g/> То ж була буря весняна <g/> , а не сльота осіння <g/> » ( <g/> « <g/> Хто вам сказав <g/> » <g/> ) 1. Розгляд усього поданого матеріялу показує <g/> , що Леся Українка підходить до західноукраїнських говірок відмінно від М. Старицького і вже цілком відмінно від П. Куліша <g/> .
doc#9 Ось приклади часових прислівників та інших виразів галицької або принаймні західноукраїнської сфери вживання <g/> , використаних М. Коцюбинським <g/> : нинг — сьогодні ( <g/> « <g/> Не могла лаятись нині <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 76 <g/> ) <g/> ; допіру — тільки що ( <g/> « <g/> Допіру по жнивах показалося <g/> » — Там же <g/> , 81 <g/> ) <g/> ; відтак — тоді <g/> , після того ( <g/> « <g/> Відтак заслаб у Каховці <g/> » — Там же <g/> , 82 <g/> ) <g/> ; рано - ранок ( <g/> « <g/> Вона мала до рана од вечера поратись <g/> » - « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 Кількадесят українських громадян " <g/> узяли <g/> " цих галицьких заручників до своїх квартир <g/> , і ці вільні арештанти брали досить живу участь в українському громадському житті Києва <g/> »xiii <g/> .
doc#9 Вже сама організація урядово-адміністративної системи з одного боку <g/> , а українського війська з другого примушує почасти вдатися до нових позичень з Галичини <g/> , а почасти і переважно робить багато старіших позичень із книжно-інтеліґентських здобутком народних мас <g/> .
doc#9 Ця логічна суперечність з'ясовується тільки тоді <g/> , коли ми звертаємося до галицького мовного узусу <g/> .
doc#9 Галичина належала <g/> , подібно як Хорватія <g/> , до Австро-Угорської монархії <g/> , а таким чином до іншої культурної сфери <g/> , ніж Сербія <g/> : а також релігія була інша <g/> .