Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Поїзд ішов більш-менш за розкладом <g/> , подорож таки була авантюрою <g/> , але вона була <g/> .
doc#0 Це була дрібниця <g/> , майже ніщо <g/> , але психологічно ця позика книжки була спробою подолати бар'єр між народами <g/> . </p>
doc#0 Це була ніби своя родина <g/> .
doc#0 <p> На запитання до Н. <g/> , уже по війні <g/> , чи він шкодує <g/> , що взяв на себе вимушене зобов'язання супрота громадянина Галицького і що не дотримався свого зобов'язання <g/> , відповідь була <g/> , що ні <g/> .
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , </p><p> 15 лютого 1861 р. <g/> ) </p><p> Важливо <g/> , що український пейзаж — це завжди природа безхмарного літа <g/> , без сліду тієї романтичної атмосфери шторму і злив <g/> , яка була властива ранньому Т. Шевченкові <g/> ; природа <g/> , над якою постійно світить лагідне сонце <g/> , що <g/> , здається <g/> , ніколи не заходить і не ховається за хмари <g/> .
doc#2 Та водночас це не була вірність силувана <g/> , вірність наперекір самій собі <g/> , вірність з обов'язку <g/> .
doc#2 Поступово була переборена аскеза перших поезій <g/> , по ступово заступалася скупа графіка печерного рисунка <g/> , видряпаного на суворому камені <g/> , стриманістю барв але вже барв <g/> !
doc#4 Що ж <g/> , була в цьому велика правда <g/> , відкривалася можливість точної аналізи механізмів літературного твору <g/> .
doc#9 Виявом такої мовної програми була поява в мові П. Куліша великого числа церковнослов'янізмів <g/> , а в другу чергу з'явилися в ній і деякі елементи української мови XVI — XVII ст <g/> .
doc#9 <p> У попередньому розділі ми вже наводили висловлення Лесі Українки <g/> , з яких видно <g/> , що вона була принциповою прихильницею діялектної многоосновности літературної мови <g/> , а отже <g/> , практично не була супротивником використання в літературній мові галицьких елементів <g/> .
doc#9 Свого погляду вона не змінила й пізніше <g/> , хоч і була проти крайности і пересад <g/> .
doc#9 У старих письменників з Великої України ця конструкція була неможлива хоч би через те <g/> , що саму годину вони позначали не порядковим <g/> , а кількісним числівником ( <g/> « <g/> Було ще тільки десять годин <g/> » — Б. Грінченко <g/> , « <g/> На розпутті <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Однодіялектність Котляревського <g/> , Квітки- Основ'яненка <g/> , Шашкевича ( <g/> причому кожний з них використовував рідний діялект <g/> ) <g/> , була усунена в літературній мові та заступлена двохдіялектною побудовою <g/> .
doc#9 Тоді українська літературна мова була наводнена російськими або церковнослов'янськими елементами <g/> , які виходили з російської мови <g/> .
doc#9 Хоч найближчою для Павловського особисто була саме мова чернігівського типу з чергуванням о з у або з ц <g/> , як він це часом ненавмисне прозраджує <g/> , особливо в тих словах <g/> , етимологія яких йому була неясна ( <g/> далыбу 32 <g/> , магайбу 44 <g/> , пробу53 <g/> ; дзет 2 <g/> , паныв Gen <g/> .
doc#9 Мемуарист засвідчує <g/> , що багато пань з цього оточення читали Шевченкові його поезії <g/> , і « <g/> він особливо хвалив чистоту полтавської говірки <g/> » <g/> , — у суті речей це була чернігівська говірка в її південній частині <g/> .
doc#9 <p> Переважна більшість цих слів уже була використана в літературній традиції до Шевченка <g/> .
doc#10 Техніка праці в Академічному словнику була така <g/> , що головний редактор діставав на перевірку <g/> , виправлення і апробацію вже готові аркуші <g/> ; ці аркуші складалися колективом співробітників Комісії складання словника живої української мови <g/> , а керівником цієї Комісії скоро зробився Всеволод Михайлович Ганцов <g/> .
doc#10 <p> Багата й плідна наукова праця Курило в роках 1921-31 була зв'язана з Академією Наук <g/> .
doc#10 Вони й досі зберігають великою мірою своє наукове значення <g/> , а про міру їх практичного впливу вже була мова <g/> . </p>