Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Уже напровесні 1942 року <g/> , коли в місті остаточно вичерпалося все їстівне <g/> , а нового врожаю ще не було <g/> , Н. із санчатами вирушив пішки <g/> , у хурделицю <g/> , аж під Богодухів засніженими рівнинами <g/> , шоб виміняти вишивки роботи його сестри на щось поживне <g/> , і тріюмфально привіз до Харкова аж цілу конячу ногу <g/> .
doc#0 Костецького звали <g/> , звичайно ж <g/> , не Свирид Микитович — у якомусь варіянті <g/> , бо так піп охрестив <g/> , — а Ігор Вячеславович <g/> , ім'я князівське <g/> , не з опери ж ( <g/> якщо він не сам це вигадав <g/> , а він любив фантазувати <g/> ) <g/> .
doc#4 ) З цим зв'язане й те <g/> , що « <g/> старі <g/> » <g/> , « <g/> панноч- чині <g/> » поезії йдуть від я <g/> , а « <g/> нові <g/> » <g/> , людські й людяні <g/> , розгортають ціле складне плетиво займенникових переключень <g/> .
doc#4 <p> Це все — дитинство <g/> , а з років підліткування бачимо іншу групу образів <g/> , хоч далеко менше репрезентовану в збірці <g/> .
doc#5 <p> Але Лермонтов ще знав трагізм життьових ситуацій <g/> , а для Підмогильного усе тільки – невеличкі драми <g/> . </p>
doc#6 Від нього вимагається співтворчість <g/> , а не просте споглядання й емоція <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 По- перше <g/> , це наскільки імпонує Олені Пчілці ( <g/> чи то пак Любі <g/> ) галицька літературна мова своєю універсальністю <g/> , — а з загального мовознавства відомо <g/> , що імпонування чиєїсь мови є перша й вирішальна передумова для позичень з цієї мови <g/> .
doc#9 Бо історична доцільність дискусії була не тільки в формулюванні дотеперішніх поглядів на шляхи розвитку української літературної мови — це завдання обидві статті виконували <g/> , — а в знайденні або синтезі обох поглядів <g/> , або межі <g/> , до якої мали б простягатися зазіхання кожного з них <g/> .
doc#9 На традиції « <g/> наддніпрянської <g/> » мови до 1876 р. Але <g/> , по-перше <g/> , вони були призабуті й мертві <g/> , а по-друге <g/> , це ж усе-таки не були традиції газетної мови <g/> .
doc#9 <p> Констатувавши <g/> , що коли на Великій Україні появилися українські газети <g/> , « <g/> сталося щось навдивовижу дивне <g/> : усі ці українські газети були написані галицькою мовою <g/> , неначе їх писали й видавали не українці <g/> , а захожі галичани <g/> »1 <g/> , І. Нечуй-Левицький не може зрозуміти причин цього ( <g/> роздмуханого і перебільшеного ним <g/> ) явища <g/> .
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#9 Матеріял подається в нього цілком не перевірений <g/> , але він цікавий як свідчення сучасника — хай вельми однобічного й засліпленого однією ідеєю <g/> , — а його проекти заміни « <g/> галицьких слів <g/> » « <g/> наддніпрянськими варіянтами <g/> » особливо виразно показують <g/> , як збідніла б українська літературна мова без деяких принесених з Галичини лексем <g/> .
doc#9 Почасти і головне внаслідок загального відкритішого характеру вимови східноукраїнських говірок ( <g/> який генетично <g/> , мабуть <g/> , пояснюється участю північноукраїнських говірок у самому процесі формування східноукраїнських говірок <g/> ) <g/> , а почасти внаслідок двомовности східноукраїнської інтелігенції ( <g/> українська і російська мови <g/> ) в мові останньої в наш час з'являється подекуди навіть такий крайній вияв нахилу до відкритого характеру артикуляційної бази <g/> , як акання <g/> .
doc#10 посилання в 4 <g/> , 118 <g/> ; 5—89 <g/> , 96 <g/> , 98 <g/> , 101 <g/> ) <g/> , а від надійних осіб збирав відомості про говірки Борзенського пов <g/> .
doc#10 Вони дали йому змогу пояснити <g/> , чому жадна з українських пам'яток не фіксує “ <g/> дифтонгічної <g/> ” вимови голосних <g/> : з тієї простої причини <g/> , що не існує цієї дифтонгічної вимови <g/> , що це в системі мови <g/> , а значить і в свідомості мовців — прості звуки ( <g/> 4 <g/> , 120 <g/> ) <g/> . </p>
doc#10 Поділюся тут зібраним <g/> , сподіваючися <g/> , що інші згодом доповнять його іншими фактами <g/> , а може й відсіють дещо <g/> , — бож пам'ять людська завжди може помилитися <g/> , а частина моїх даних спирається на спогади самовидців <g/> . </p>
doc#10 Уже в ранніх її працях ми знайдемо раз-у-раз характеристичну для неї тверезість і відповідальність — і не тільки в її стилі <g/> , чужому всякого патосу й лірики <g/> , а і в самій оцінці її матеріалу <g/> .
doc#10 Є всі дані думати <g/> , що в міру свого прощання з молодими роками Курило усвідомлювала <g/> , що і національній справі наука може краще прислужитися не романтичним захватом і запалом <g/> , а суворим <g/> , систематичним і об'єктивним вивченням справжніх фактів <g/> . </p>