Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> Не жди весни — святої долі <g/> ! </p>
doc#1 Образ смерти у вірші 1847 р. — це образ невблаганного косаря <g/> , що </p><p> Понад полем іде <g/> , </p><p> Не покоси кладе <g/> , </p><p> Не покоси кладе — гори <g/> . </p>
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> , написаному 26 грудня 1859 р. <g/> , з його кривавим образом на- роднього бунту і самосуду <g/> , незрівнянних у своїй жорстокості <g/> : </p><p> Не втечете </p><p> І не сховаєтеся <g/> : всюди </p><p> Вас найде правда-мста <g/> </p>
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#3 Не буду перелічувати висловлювань на ці теми <g/> , згадаю тільки для прикладу монографію про числівник Макара Івченка « <g/> Числівники української мови <g/> » ( <g/> Київ <g/> , 1955 <g/> , ст <g/> .
doc#4 Не можу знайти назву <g/> .
doc#6 Ось маги докоряє дитині <g/> , щоб не совалася до відра з покидьками ( <g/> <g/> Не руш <g/> !
doc#6 Не менш характеристичне для нього широке використання символів <g/> .
doc#6 Не раз він пояснює “ <g/> символи <g/> ” в своїх коментарях до власних картин <g/> .
doc#6 Не типові назви <g/> , що виходять поза межі власне називання <g/> , і в голляндських жанристів XVII сторіччя <g/> , таких як Стен <g/> , тільки врядигоди знаходимо приказкові назви ( <g/> приміром <g/> , Soo de ouden songen <g/> , soo pypen de jongen — “ <g/> Як старі співають <g/> , так молоді дудять <g/> <g/> .
doc#6 Не знати <g/> , чи це була слушна діягноза його особливого випадку <g/> .
doc#6 <p> Не краще <g/> , либонь <g/> , стояли справи з українською літературою <g/> .
doc#7 Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть заперечна частка н е <g/> , то в продовженні конечно чекаємо десь другої половини фрази <g/> , що починається на а ( <g/> Не він це зробив <g/> , а вона <g/> ) <g/>
doc#9 ) <g/> ; « <g/> їй ми зоставляли кадуки <g/> » ( <g/> II <g/> , 357 <g/> ) <g/> ; « <g/> Не зазирне туди і раріг оком <g/> » ( <g/> І <g/> , 377 <g/> ; Жел <g/> .
doc#9 дикарь <g/> ) <g/> , печатати — друкувати ( <g/> « <g/> Не хотів печатати ні один редактор газети <g/> » — Ч. 77 <g/> ; рос <g/> .
doc#10 <p> Не дивно й те <g/> , що перший термінологічний словник <g/> , що вийшов з ім'ям Курило як упорядниці ( <g/> 6 <g/> ) <g/> , на сьогодні застарів і був фактично перекритий виданнями термінологічних словників Академії Наук другої половини 20-их років <g/> .
doc#10 <p> Не зважаючи на всі пороблені застереження <g/> , вклад Курило в історію української мови колосальний <g/> .
doc#10 Не можна знайти <g/> , мабуть <g/> , жадного виступу на мовознавчі теми 1933-34 р. <g/> , де б відповідно не згадувано її ім'я. Ось кілька прикладів <g/> , виписаних лише з одного числа журналу “ <g/> Мовознавство <g/> <g/> , ч. 1 <g/> , 1934 <g/> : “ <g/> Інститут Мовознавства недостатньо боровся з буржуазним націоналізмом <g/>
doc#11 Не знаю <g/> , чи родина Леонида Макаровича має малих дітей <g/> .
doc#12 <p> Не відміняються в українській мові чужі загальні і власні назви <g/> , що закінчуються на </p><p> а <g/> ) -е <g/> , напр <g/> .