Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 « <g/> Нестором-Літописцем <g/> » ( <g/> псевдонім М. Гехтера <g/> ) <g/> . </p><p> У таких обставинах в окресленні
doc#9 й польськими <g/> . </p><p> Складніша була позиція М. Драгоманова <g/> . Спочатку запеклий прихильник і
doc#9 впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо
doc#9 Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д.
doc#9 . Ні <g/> , були такі — так було <g/> , як ми вже бачили <g/> , з М. Драгомановим <g/> , — але не бракувало й людей <g/> , які
doc#9 ніколи не могли примиритися з новаторством М. Старицького й прийняти те <g/> , що робив М.
doc#9 те <g/> , що робив М. Старицький у літературній мові <g/> . М. Драгоманів <g/> , який у даному випадку наближався
doc#9 у даному випадку наближався до них <g/> , писав про М. Старицького <g/> : « <g/> Він мені справив болість на три
doc#9 позиція Б. Грінченка <g/> , який мовчки виключив М. Старицького з числа використаних у своєму
doc#9 того <g/> , що сучасникам здавалося експериментами М. Старицького <g/> . Можна думати <g/> , що теоретичні
doc#9 . Можна думати <g/> , що теоретичні постуляти М. Старицького і справді мусіли б збігатися з цими
doc#9 її супроти етнографічно-мовних джерел <g/> . </p><p> М. Старицький саме й був визначним ватагом такого
doc#9 Великій Україні <g/> . Не збиваючи такої оцінки ролі М. Старицького в розвитку нашої літературної
doc#9 слова <g/> , як гордота <g/> , лихослів'є <g/> , недійність М. Старицький узяв із словника Є.
doc#9 погляду придивимося до поетичної спадщини М. Старицького4 <g/> , то побачимо насамперед <g/> , що
doc#9 особливостей у фонетиці й морфології М. Старицького і в його наголосі <g/> . З перших
doc#9 . Якщо практикою свого мовного новаторства М. Старицький частково кликав до Галичини <g/> , то
doc#9 , принципове значення мовного новаторства М. Старицького — безсумнівне <g/> . Найкращий доказ
doc#9 , навколо « <g/> кування слів <g/> » у поезіях і перекладах М. Старицького <g/> . Хай сучасники не усвідомлювали
doc#9 а тому й правильніше характеризує те саме явище М. Жученко <g/> , який <g/> , одначе <g/> , як видно з його ж таки