Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Знову можна докинути з книжки Морлі В. Блейка <g/> , Тулюз-Льотрека <g/> , Тіссо ( <g/> через паралельність тематики — Тіссо теж ілюстрував Євангелію <g/> ) <g/> , Ґою <g/> , Гоґарта <g/> , Дом'с і Руоiii Подорожі Курилика <g/> , за винятком віденської <g/> , присвяченої Бройгелеві <g/> , не виявляють великого зацікавлення мистецькими центрами і знання їх <g/> .
doc#9 Навіть на еміграції дуже нечисленні мовознавці <g/> , що бралися за теми новітньої історії української літературної мови <g/> , радше воювали з допливом галичанизмів <g/> , ніж аналізували реальні впливи і противпливи ( <g/> І. Огієнко <g/> , В. Чапленко <g/>
doc#9 В цьому виданні я наважився нарешті подати присвяту пам'яті В. Сімовича <g/> . </p>
doc#9 Знаємо про це з листа В. Навроцького до М. Бучинського <g/> , датованого 14.12.1869. В. Навроцький писав <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/>
doc#9 : В. Барв <g/> .
doc#9 »1. А ще красномовніша була позиція Б. Грінченка <g/> , який мовчки виключив М. Старицького з числа використаних у своєму словнику джерел <g/> , хоч до числа цих джерел входять такі типово галицькі етнографічні матеріяли <g/> , як записи В. Шухевича <g/> , О. Кольберґа <g/> , І. Верхратського або В. Гнатюка <g/> .
doc#9 »1. А ще красномовніша була позиція Б. Грінченка <g/> , який мовчки виключив М. Старицького з числа використаних у своєму словнику джерел <g/> , хоч до числа цих джерел входять такі типово галицькі етнографічні матеріяли <g/> , як записи В. Шухевича <g/> , О. Кольберґа <g/> , І. Верхратського або В. Гнатюка <g/> .
doc#9 Незалежно від цих фінансувань Громади були в Галичині тоді й інші представники української інтелігенції <g/> , як-от І. Нечуй-Левицький <g/> , В. Антонович та ін <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#9 Те злощасне позаяк <g/> , про яке згадує В. Дорошенко <g/> , трапляється навіть у видатного лінгвіста К. Михальчука6 - що ж говорити про інших <g/> .
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#9 Це ставлення може найкраще висловив сам М. Коцюбинський у листі до В. Гнатюка з 10.11.1899 р. з приводу оповідань С. Ковальова <g/> : « <g/> Поминаючи вже те <g/> , що самі оповідання написані не дуже вдатно <g/> , мова їх вражає занадто льокальним характером і навіть мене <g/> , який вважає галицьку мову рідною <g/> , годі часом зрозуміти те <g/> , що пише в тих оповіданнях д. Ковальов <g/> »1. </p><p> Про великі симпатії М. Коцюбинського до галицьких мовних особливостей розповідають і мемуаристи <g/> .
doc#9 Тут же перебувають В. Щербаківський <g/> , Л. Юркевич <g/> , М. Гаврилко та інші « <g/> спілчани <g/> » — П. Крат <g/> , М. Меленевський <g/> , есери М. Залізняк та інші <g/> , український радикал В. Козловський тощо <g/> .
doc#9 Тут же перебувають В. Щербаківський <g/> , Л. Юркевич <g/> , М. Гаврилко та інші « <g/> спілчани <g/> » — П. Крат <g/> , М. Меленевський <g/> , есери М. Залізняк та інші <g/> , український радикал В. Козловський тощо <g/> .
doc#9 При цьому тепер великоукраїнська політична еміграція <g/> , за свідченням учасника всіх цих подій В. Дорошенка <g/> , далеко сильніше пов'язується з галичанами <g/> : « <g/> В противність до еміграції з-перед 1905 р. <g/> , котра розмірно мало цікавилася місцевими відносинами <g/> , зайнята переважно своєю партійною роботою <g/> , ся нова емігрантська колонія глибоко увіходить в галицьке життя <g/> »vii <g/> .
doc#9 1909 року до Львова їздила делегація в складі <g/> : В. Садовський <g/> , В. Неронович та ін <g/> .
doc#9 1909 року до Львова їздила делегація в складі <g/> : В. Садовський <g/> , В. Неронович та ін <g/> .
doc#9 От як його змальовує В. Винниченко <g/> : « <g/> В цей час якраз прийшов Скалозуб <g/> .
doc#9 Поліщук <g/> , В. Атаманюк <g/> , В. Бобинський <g/> , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> .
doc#9 Поліщук <g/> , В. Атаманюк <g/> , В. Бобинський <g/> , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> .